ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1 Есе – невеликий текст,
що виражає індівідуальну точку зору автора.
1.Що
таке есе?
Есе
– невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і
висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання .
2.
Яка його мета?
Мета есе
– розвиток навичок самостійного творчого мислення та письмовий виклад власних
думок.
3.
Властивості есе?
Для того, щоб зрозуміти
вимоги до есе, необхідно розібрати його властивості. Це ті основні риси, які
визначають даний жанр.
• Лаконічність. Есе - це твір дуже
маленького об'єму. Тому потрібно намагатися не розтікатися думкою по древу, а
викладати інформацію чітко та ясно.
• Авторська думка. Есе не претендує на
науковість або абсолютну істину. Важливо розуміти, що в такого роду творах
висловлюється лише авторська думка. Відповідно, пишеться подібний твір, як
правило, від першої особи.
• В есе дуже часто використовуються конструкції
типу "на мою думку", "я вважаю" та інші.
• Вид подібних творів - роздум.
• Стиль - публіцистичний. Це означає, що
необхідно нормувати наявність художніх обертів. Втім, допускаються елементи
інших стилів, так як форма есе досить вільна.
4.
Які вміння треба виявляти при написанні есе?
При побудові власного
висловлення у формі есе треба
виявляти вміння:
• дотримуватися структури
тексту цього типу мовлення;
• висловлювати власні думки
щодо запропонованої теми;
• логічно викладати їх,
доречно та правильно аргументувати;
• добирати приклади з
літератури, інших видів мистецтва, історії тощо;
• використовувати приклади для
аналізу проблеми та переконливої аргументації, а не переказувати зміст творів
або перебіг історичних подій.
5.
Які особливості структури цього виду твору?
Структура есе
1.ВСТУП – це суть і
обґрунтування вибору даної теми. Вступ складається із групи компонентів,
пов’язаних логічно і стилістично.
На цьому етапі дуже важливо правильно
сформулювати питання, на які ви збираєтесь знайти відповіді у своєму пошуку.
При роботі над вступом можуть допомогти
відповіді на такі питання:
• Чому тема, яку я висвітлюю,
є важливою на даний момент?
• Які поняття будуть вміщені у
мої роздуми над темою?
• Чи можу я поділити тему на
декілька підтем?
• Чи треба давати визначення
термінам, вжитим у темі есе?
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА – це
теоретичні основи обраної теми та викладення основного питання. Ця частина
передбачає розвиток аргументації, аналіз, а також їх обґрунтування, виходячи з
конкретних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. У цьому полягає
основний зміст есе і це найскладніший етап. Тому важливе значення мають підтеми
(підзаголовки), на основі яких здійснюється вживання аргументів.
Залежно від поставленого
питання, аналіз здійснюється на основі таких категорій:
• Причина – наслідок
• Загальне – особливе
• Форма – зміст
• Частина – ціле
• Постійна ознака – змінна ознака
У процесі побудови есе важливо пам’ятати, що
один абзац має містити одне твердження і відповідне доведення, підкріплене
ілюстративним або науковим матеріалом.
Велике значення для написання есе має вміння
спостерігати. Об’єктом ваших спостережень та описів можуть бути різноманітні
речі, живі істоти, процеси, дії і навіть почуття. У художньому описі (есе)
кожен змальовує предмет по-своєму, таким, яким бачить його саме він. Ви можете
не називати всіх ознак предмета. Ваше завдання – дати яскраве уявлення про
предмет, передати своє враження про нього, свою оцінку.
3.
ВИСНОВОК – це узагальнення й аргументовані висновки з
теми із вказівкою сфери застосування. Підсумок есе – це і додаткові пояснення,
уточнення, підкріплення викладеного в основній частині. Для цього рекомендують
вживати повторення, ілюстрації, цитати, вражаючі твердження.
Хоча творча робота здебільшого має
трьохчастинну структуру, твір повинен бути цілісним, а не «склеєним» зі вступу,
основної частини та висновку. Важливу роль тут відіграють «місточки» - переходи
від однієї частини до іншої.
Мовна будова есе – це динамічне чергування
полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і
лексики.
2. Складання плану твору.
І. Вступ
2.Теза
3.
Аргументи: 1. …
2. …
3. …
4.
Приклади ….
ІІ. Висновок
3.
Повторення ознак публіцистичного стилю:
ü точність;
ü послідовність;
ü логічні
докази;
ü образність,
виразність, емоційність.
Зразок
Що робить мене щасливою
Щастя кожна людина розуміє
по-своєму.
Для більшості населення нашої планети щастя— це високооплачувана
робота за спеціальністю, дім, у якому є достаток, дружина та слухняні діти. А для
когось воно – це здоров'я близьких, для інших щастя – це просто жити і
насолоджуватися життям. Мабуть, на цілій планеті важко знайти двох людей, які зможуть однаково описати своє «щастя».
Мене ж по-справжньому щасливою роблять
багато речей.
По – перше, щастя для
мене полягає у пізнанні нового, незвіданого, невідомого, що я роблю щодня на
уроках у школі, вивчаючи нові теми та довідуючись про те, чого раніше не знала.
По – друге, поряд зі мною рідні та близькі люди , їм нічого не загрожує. Вони
люблять мене, і я люблю їх. Це теж щастя. По – третє, відчуваю
щастя, коли наслідки моєї праці приносять радість іншим і згадую Довженкові
слова, що «найсвітліша краса її
(людини) в труді».
Бути щасливим у моєму розумінні - це бути
всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, своїх рідних, працю, справедливість.
Я часто запитую себе: чи була щасливою
Леся Українка? Нелегко їй жилося, все свідоме життя її сковувала, мучила важка
хвороба, але скільки сонячної радості в
її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами
і глибокими спостереженнями над природою відстоюють щастя людини.
Отже, щоб бути по – справжньому щасливою
треба так мало і водночас так багато: дбати про інших, бути їм потрібною, займатися
тим, що приносить тобі радість і позитивний настрій, а також робить
тебе трохи щасливішим.
