Тема 1. "Дієслово як частина мови. Форми дієслова. Неоначена форма дієслова"
1.Дієслова різних часових форм поставте в неозначену форму. Запишіть
·
Зразок.
Перейшли - перейти
Позичає –
Мріятиме –
Дивились –
Вручає –
Даватиме –
Шукатимуть –
Сховаються –
Відпочивав –
Виблискує –
Обминатимуть –
Похилив –
Сушить –
Мріятиме –
2. Вправа . Випишіть дієслова в неозначеній формі. Виділіть суфікси, що творять інфінітив.
1. Хто
чисте сумління має, той спокійно спати лягає. 2. Пізнати з мови, якої хто
голови. 3. Не кайся рано вставати, а кайся довго спати. 4. Треба прясти, щоб
руб’ям не трясти. 5. Впіймав чи не впіймав, а погнатися можна. 6. Добре того
лякати, хто боїться. 7. Хотів минути пень, та наїхав на колоду.(Нар. Творчість)
3. Вправа . Дієприкметники та дієприслівники запишіть у дві колонки.
Написаний,
написавши, розказуючи, розказаний, дивлячись, принесений, переглянутий,
співаючи, намальований, бажаючий, знаючи, передавши.
Тема 2. "Особові форми дієслова. Види дієслів. Часи дієслів"
1.Від поданих інфінітивів утворіть дієслова минулого часу. Визначте суфікси, за допомогою яких вони утворені.
дякувати нести збліднути
просити лягти крикнути
світити пекти
творити могти
2. Визначте вид дієслів, способи їх творення та значення.
Впливати — вплинути, переконувати — переконати, шукати — знайти, брати — взяти, киснути — скиснути, надихати — надихнути, перечитувати — перечитати, співати — заспівати, допомагати — допомогти, витікати, витекти, засипати — засипати, скидати — скидати, вирубати — вирубати.
3.Утворіть дієслова доконаного виду префіксальним способом. Префікси позначте.
Кликати, сіяти, боронити, пекти, креслити, стояти, танцювати, жити, грати, плакати, слухати, думати, глянути.
Тема 3. "Часи дієслова. Дієслова І та ІІ дієвідмін"
1.Утворіть складну форму майбутнього часу в 1 і 2 особах однини і множини. Виділити закінчення.
Летіти, сидіти, казати, берегти, запрягти, стерегти.
2.Вибірково-розподільний диктант
- Виберіть дієслова й розподіліть їх у три колонки: I – теперішнього часу; II – минулого; III – майбутнього.
Дрімає ліс, надягати плащ, прокинеться літо, біжу навприсядки, літо збігло, прийшла осінь, іде дощ, тане сніг, прилетіли журавлі, небо потемніло, милуюсь красою, земля ожила, посіємо пшеницю, сьогодні буду косити,світитиме сонце.
3.Розподіліть дієслова у дві колонки: А - 1 дієвідміна, Б - 2 дієвідміна
- Вирости в очах.
- Говорити правду.
- Радіти разом.
- Пахне весною
- Шумить ліс.
- Любити землю.
- Працювати із задоволенням.
- Зустріти друга.
- Написати твір.
- Прочитав роман.
- Вивчила вірш.
- Бажає щастя.
1. Перепишіть речення. Дієслова, що в дужках, поставте в потрібній особі наказового способу.
1. Всім серцем (любити) Україну свою, — і вічні ми будемо з нею (В. Сосюра). 2. Хліб (їсти), а правду (різати) (Народна творчість). 3. (Бути), людино, людиною! (Бути), люди, людьми (М. Успеник). 4. Гей, (ударити) в струни, браття, золотії, (розпалити) знов багаття з іскр надії (М. Рильський). 5. Твоєму кожному почину розкрито двері: (йти, творити, прославити) Батьківщину (П. Тичина). 6. Правді в очі (дивитися) прямо, не (одводити) погляду вниз (В. Симоненко). 7. Не (вірити) мені, бо я брехать не вмію, не (жди) мене, бо я і так прийду (В. Симоненко).
2. Утворіть і запишіть форми умовного способу від поданих дієслів.
Поліпшила, досягнув, намагалися, шанували, посадив, змагався, полегшило, упіймав.
3.Незакінчене речення.
Продовжте фразу, використовуючи дієслова умовного способу.
- Якби сьогодні був вихідний, то…
- Якби я був директором школи, то…
- Якби в мене була собака, то…
- Якби мені подарували слона, то…
- Якби я став президентом, то…
- Якби я була хлопцем, то…
- Якби я стала відомою співачкою, то…
- Якби у мене була машина часу, то…
- Якби я мав чарівну паличку, то…
- Якби я знав мову тварин, то…
- Якби я умів літати, то…
- Якби я був письменником, то…
- Якби я став мільйонером, то…
- Якби завтра була гарна погода, то…
4.Виписати безособові дієслова і визначити, до яких груп за значенням вони належать: А- явища природи; Б- стихійні явища;
В- фізичний стан людини або її відчуття; Г- психічний стан людини ; Д- буття, існування ; Е - випадковість явища, незалежність його від особи. Схарактеризувати їх граматичні ознаки.
- Не дрімалося у партизанському загоні - думалося про наступний день.
- Роздощилося, щоденно квасить і квасить, а ти мусиш іти.
- Хлопцям з голоду корчило шлунки, в очах літали зелені й жовті метелики.
- Надворі морозило, дув західний колючий вітер.
- Під цим високим зоряним небом думається про все одразу.
1.Завдання: записати дієслова у три колонки: у І — утворені префіксальним способом; у ІІ — суфіксальним; у ІІІ — префіксально-суфіксальним.
Випрасувати, сідлати, стратити, вдуматися, зрешетити, влетіти, змерзнути, недосолити, голосувати, партизанити, озвучити, пояснити, обезводіти.
2.Запишіть у дві колонки дієслова: 1 — що пишуться з не окремо; 2 — що пишуться з не разом. 3–4 дієслова введіть у самостійно складені речення.
(Не)(до)люблювати, (не)(до)виробити, (не)тямитися, (не)покоїтися, (не)порахувати, (не)(до)держувати, (не)розрахувати, (не)зчутися, (не)(до)слухати, (не)скучати, (не)волити, (не)знаходити.
Тема 6. "Дієприкметник. Активні і пасивні дієприкметники"
1 Пояснювальний диктант
Переписати, вказати дієприкметники активні й пасивні. Свою думку обгрунтувати.
І. Пливе здаля пора осінніх гроз, барвішають палаючі узлісся. Із жалем за втраченим літом обірване листя летить. Пряде прочахлий жовтень волокно і стеле сиву марлю над лугами. Дрімають осокори за вікном, скарлючені й старі, як дідугани. Повстають проти мли світлячки і далекі палаючі зорі. Пожовклий натомлений вересень поквапно спливає за обрій. Коли весною зацвіте трава в палаючих серпанках, в степ на курган крутий іде старенька зморена журавка. Чути горлиць тиху пастораль, дятлів зашифровану морзянку.
2.Переписати, утворюючи від поданих в дужках дієслів пасивні дієприкметники.
На мить з’явився пісні (загубити) мотив. (Л.Дмитерко.) Гримлять пісні, (виспівувати) різно. (М.Бажан.) Дивлюсь на (оголити) віти. Спить малий, і (дописати) зошит біля нього (розкрити) лежить. Люблю я, коли пил спадає на копитами (збити) жито. (В.Сосюра.)
Тема 7. "Дієприкметниковий зворот. Творення активних і пасивних дієприкметників"
1.Переписати, уписуючи на місці крапок дібрані з довідки дієприкметникові звороти. Розставити розділові знаки.
- …нарід дуже схожий на граніт.
- Шматок чорного хліба…смачніший од м’якої булки.
- У коня … і доля огіркова.
Довідка: дружно спаяний; зароблений працею; купленого за огірковою ціною.
2.Записати речення, розставляючи розділові знаки. Підкреслити дієприкметникові звороти. Пояснити пунктограму.
- Я у степу край Дунаю свою хату маю густим лісом обсаджену красним цвітом прикрашену.
- Тепле й ніжне літо волошками повите посріблене дощами живе в очах у мами.
- У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим чаром городнім сиджу перед дідом.
Запишіть у дві колонки активні дієприкметники теперішнього і минулого часу. Які суфікси характерні для активних дієприкметників?
Сяючий, змарнілий, стоячий, палаючий, змерзлий, спітнілий, завмираючий, застиглий, даленіючий, скислий, перемагаючий.
4.Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники теперішнього часу. Суфікси виділити.
Червоніти, сидіти, читати, допомагати, скніти, бовваніти, скиглити, мерзнути.
Тема 8. "Відмінювання дієприкметників. Написання не з дієприкметниками"
1.Провідміняти дієприкметники. Виділити відмінкові закінчення
- Усміхнений.
- Прочитаний.
2.Розподіліть дієприкметники з НЕ: А - пишеться разом, Б - пишеться окремо
- (не) скошена трава.
- (не) политі досі квіти.
- (не) бачена краса.
- (не) бачена ніколи фортеця.
- (не) скінченні мрії.
- (не) скінчена розмова.
- (не) замкнені двері.
- ще (не) замкнені двері.
- ні чим (не) підтверджений факт.
- ні до кого (не) спрямоване слово.
- довго (не) стихаючий вітер.
- ще (не) дозрілі хліба.
Мінливі, (не)стримні хмаринки тихо пливуть і тануть. (Ю. Марцінкавічус) Твори молодих ще ніким (не)читані, (не)аналізовані, (не)критиковані, тому (не)відомі. (Із журналу) Крізь милували око рослини, (не)розповсюджені в цій країні, а привезені. (Ю. Смолич) У льотчика серце (не)схитне й тверде. (М. Бажан)
1.Переписати, вставляючи Н або НН. У прикметниках дієприкметникового походження поставити наголос.
Шале..ая муха вкусила за вухо. То гріх непроще..ий – їсти хліб немащен..ий. Заробле..ий хліб глевким не буває. Купова..ий хліб завжди маленький. Важке не є нездола..е. Незва..ий гість гірше вовка. Його кожен знає, як облупле..ого. Невгомо..ому не варто свині пасти. Ужале..ий змією й мотузки боїться.
2. Зробити морфологічний розбір дієприкметника.
А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів.
Тема 10. "Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот"
1.Випишіть дієприслівники
1. Бували місяці, коли я ані одної днини не пропускала, не вийшовши на якийсь шпиль гори, не відкривши якогось нового чарівного закутка між скелями, не сполохавши якогось хижака з-поміж густих смерек і не покупавши босих ніг в розпіне-ному потоці (О. Кобилянська). 2. Ніч, тиха, тепла, стояла над землею, поблискуючи зорями, мліючи у своїй розкоші (Панас Мирний). 3. Дивлячись на людей, усміхався мій батько, великий добрий чоловік (О. Довженко). 4. Рим переміг Грецію мілітарно, але вона його підкорила культурою, продовживши себе в античному інваріанті і подарувавши йому історичне безсмертя (Л. Костенко). 5. Хома якусь хвилину сидів замислений, лише оглядаючи рівну дорогу (О. Гончар).
2.Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієприслівникові звороти.
З-за рогу будівлі гуркочучи і клацаючи виїхав новенький зелений трактор. Взявшись за руки хлопчики й дівчатка перейшли подвір’я — пара за парою, як гусенята. Але далі в цех Зоя Дмитрівна нікого не пустила дозволивши дивитись тільки здалека. З гудінням ківш поплив від печі ледь-ледь похитуючись на залізному гаку. (Із тв. О. Донченка )1.Розподіліть слова: А - пишуться разом, Б - пишуться окремо
- (не)волячи,
- (не)зчувшись,
- (не)задкуючи,
- (не)наводячи,
- (не)наважуючись,
- (не)стямившись,
- (не)здужаючи (хворіючи),
- (не)продумавши,
- (не)хтуючи,
- (не)зупиняючись.
Минають літа, одцвітають літа, імення і дати затерши. (Б.Олійник.) Я, бредучи від хати і до хати, піду в світи порадоньки шукати. (М.Вороний.) Летять в село лелеки напівсонні, ліниво й важко маючи крильми. (О.Довгий.) Де ти, хато з вогняною піччю, що завжди ділилася добром, що всміхалась золотим обличчям, материнським гріючи теплом? (Є.Гуцало.) Я з непокритим молодим чолом стою, схилившись у пшеничнім німбі, пред образами матері і хліба... (Б.Олійник.) Тверджу, любі, хай не все збагнувши: «В злобі – смерть нам. Злитися не слід». (М.Самійленко.) Випала доля нам горда, тяжка і красива: самозгоряючи, світу світить. (Б.Олійник.)
Тема 12"Прислівник.Розряди прислівників. Ступені порівняння прислівників"
1.Визначте розряд прислівників.
Творчо, натхненно, вранці, майстерно, довго, раціонально, захоплено, мистецьки, красиво, бережливо, обережно, змолоду, кваліфіковано, щодня, діловито, поступово, організовано, допізна, назустріч, насподі, докупи, додому, по-нашому, по-моєму, удвох, тричі, густо.
2.Від поданих прислівників утворіть форму найвищого ступеня порівняння.
Чисто, свіжо, гаряче, міцно, серйозно, голосно, повільно, пізно, тихо.
Тема 13"Творення прислівників. Букви н та нн у прислівниках"
1. Визначити спосіб творення кожного з прислівників.
Навсібіч, нещиро, забагато, поодинці, смачно, усмак, смачнесенько, впереміш, тричі, заново, мимохіть, досхочу, по-нашому, тишком-нишком, напоготові, навколінці, горілиць, натщесерце, навхрест, вобидвіруч, наввипередки, рано-вранці, невтямки.
2. Від поданих прикметників утворіть прислівники, запишіть їх, поясніть орфограму.
Сильний, щоденний, широкий, широченний, повільний, небезпечний, незвичайний, незліченний, невпинний, недоречний, старанний, принагідний, радісний, щоденний.
3.Доберіть до поданих прислівників спільнокореневі за зразком: без сліду – безслідно.
Без сумніву, на диво, до речі, без ладу, без жалю,
без цілі, без застереження, без кінця, без угаву, без межі.
Тема 14"Написання не та ні з прислівниками. Написання прислівників разом, через дефіс"
1.Переписати, знімаючи риску. Позначити в словах орфограму «Не з прислівниками».
Грамоти вчиться - не/одмінно знадбиться. Коли грибно, то не/хлібно. Лінощі йдуть попереду, бідність – не/відступно за ними. Лінощі не/швидко йдуть, злидні їх наздоженуть. Що поспішно, те не/доладно.Із золотом, як з вогнем, тепло й не/безпечно. Не/тяжко псові в зуби дати, тяжко з зубів виривати. Головою працювати не/легше, ніж лопатою махати. Криві дрова горять не/гірше від рівних. Добрий приклад і повторити не/соромно. Не/солено їсти – що з немилим цілуватися. Тепер не/модно жити прохолодно. Смирне щеня, та не/надовго. То не/складно, що не/ладно.
2.Випишіть словосполучення в колонку в тому порядку, як пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом.; 2) через дефіс; 3) окремо. Відмовився (на) відруб, заходьте (по) одному, сиділи (до) пізна, (по) справжньому влип, (по) нашому сказано, мчав (на) вскач, пропав (без) вісти, (по) вінця повен, (до) гори дном, (по) вовчому завив, складено (в) четверо, (в) цілому закінчили, перевернувся (на) бік, вийшов (на) зустріч, відклав (на) завтра, заговорив (по) французьки, видніється ген (ген), узяв (за) багато, купив (на) виплат, кинув (на) відліг, (по) іншому думав син, з ним (за) одно, написано (по) латині, це мені (до) вподоби.
Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного словосполучення. З цих букв прочитаєте закінчення вислову голландського філософа XVII ст. Б. Спінози: «Знаючи свої вади, ми...».
1.Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання прийменників разом, окремо або через дефіс.
1. Тече вода (із) за гаю та (по) під горою. Хлюпочуться качаточка (по) між осокою (Т. Шевченко). 2.Чіпка глянув на діда, підвівсь і поплентався стороною (по) над отари, немов п’яний, наче учадів (Панас Мирний). 3. (Із) за лісу, (з) за туману місяць випливає (Т. Шевченко). 4. (3) над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (П. Тичина). 5. Блиснуло сонце (з) поза гір в земному саду (А Кримський). 6. Геть (по) над морем, над хвилями синіми в’ються, не спиняться чаєчки білі (Леся Українка).
2. Розподільний диктант
2. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики, добираючи з дужок потрібні займенники:
а) із (зі); б) з.
Хтось (з, із, зі) нас, дорога (з, із, зі) міста, тесляр (з, із, зі) хутора, Олена (з, із, зі) матір’ю, розмовляла (з, із, зі) батьком, онук (з, із, зі) дідусем, оглядач (з, із, зі) Львова, зустрілася (з, із, зі) артистами, вийшов (з, із, зі) двору, іти (з, із, зі) іншими, привітали (з, із, зі) святом, прощатися (з, із, зі) світом, (з, із, зі) щирим серцем.
Тема 17"Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності та підрядності"
1.Запишіть речення. Випишіть у дві колонки сполучники сурядності та підрядності.
1) Вже й місяць підбився височенько, вийшов з-за дерев у ярку та й став посеред неба. 2) А в сторожці пахло сонцем, що цілий день угрівало долівку та стіни сухими теплими ящиками з-під насіння та деревієм. (Гр. Тютюнник) 3) Насувалася ніч, але гомін на полях не стухав. (Марко Вовчок) 4. День був ясний, сонячний, проте холодний. (Ю. Мушкетик) 5. Листя щодалі, то більше опадало. (Д. Міщенко)
2. Розподільний диктант. Сполучники сурядності й підрядності записати в дві колонки.
Але, щоб, коли, однак (одначе), то – то, тому що, аби, хай, чи – чи, так що, та (в знач. і), бо, дарма що, хоч – хоч, та (в знач. але), немов, і, незважаючи на те, що.
3.Морфологічний розбір сполучника зробити
Чим люди частіше черпають з криниці, тим краща й чистіша в криниці вода.
Тема 18"Частка як службова частина мови. Правопис часток"
1.Випишіть частки із казки В. Сухомлинського «Сьома дочка»; зробіть морфологічний розбір виписаних часток.
СЬОМА ДОЧКА
Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив десь далеко. Повернулася додому аж через місяць.
Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за другою почали говорити, як вони скучили за матір’ю.
А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла лише з ніг матері взуття й принесла їй у мисці води, лагідно подивилася: «Помили б ноги».
2.Розподільне письмо. Запишіть слова у три колонки — разом, окремо, через дефіс. Поясніть написання слів.
Де/який , хтось/то, що/правда, ні/когісінько, як/то, ні/в/кого, ні/хто, ні/в/кого, ні/за/що, ні/звідки, як/от, аби/де, хтозна/як, не/аби/який, не/аби/хто, як/най/дорожче, коли/б/то, ніби/то, хто/сь/таки, аби/тільки, все/ж, ото/ж, а/як/же, як/раз, а/все/ж/таки, ото/ж, таки/пішов, дарма/ що, ні/би, чим/дуж, не/наче/б/то, не/мов/би/то, хто/сь/якось.
3.Запишіть речення. Підкресліть частки та поясніть їх роль у реченні, визначте розряд за значенням.
Ну, що б, здавалося, слова? (Т. Шевченко) Онде зірка палає, мов промінь. Що ж! Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив. (Леся Українка) Закучерявилися діброви весною золотою і похилилися гіллям аж ген над водою. (П. Усенко) Та де б не був, у які б долини мене судьба не завела — палка любов до України у серці юному жила. (В. Сосюра)
Немає коментарів:
Дописати коментар