Індивідуальні завдання 8 клас

Урок 1. Дієслово. Дієприкметник. Дієприслівник. 

Завдання 1. Записати речення, визначити вид дієслів.

Убрався в жупан і думає, що пан.

 Хто всім годить, нікому не догодить.

 Як не гріє дух, то нагріє кожух.

 Сидить чорт в болоті і плаче, що людям моди не настачить.

 Як часто за шапку береться, то не скоро піде.

 Не кидай старих чобіт, поки нових не купиш.

Завдання 2.Визначити дієвідміну дієслів.

Вартувати, розливається, прочитав, вивчила, написати, зустріти, шумить,плескати, нищити.

Завдання 3.  Спишіть текст. Випишіть дієприкметники, поставте до них питання.

Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на бліде, втомлене днем небо з'являються крадькома несміливі зорі, Маланка з Гафійкою волочать курною дорогою утому тіла й приємне почуття скінченого дня. Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло, а в складках одежі пахощі стиглого колоса... Розігнута врешті спина, спущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження, м'який пил під ногами, замість стерні, здається тепер щастям (За М. Коцюбинським).

Завдання 4.Спишіть. Замість крапок вставте дієприкметникові звороти, узгоджуючи дієприкметники з іменниками. Розставте коми.

1. За лісом починалося село ... (розкиданий в горах та глибоких ярах). 2. Доріжка ... (колись вимощений цеглою) тепер до половини заросла зеленим мохом. 3. Раставиця знову ховається між двома високими вербовими стінами ... (неначе обсипаний зеленим пір'ям). 4. Червоні та сині квітки ... (повишиваний на рукавах) дуже приставали до чорних брів (І. Нечуй-Левицький). 5. Передо мною простягся шлях ... (обтиканий з обох боків старими липами у два ряди). 6. Згори було видно широку долину ... (обставлений горами, вкритими лісом). 7. Невеличкі біленькі хатки ... (окутаний садками та левадами) розбіглись по пагорбку. 8. Розкішні крислаті кущі з буйною лозою ... (обліплений лапатим листом) вкривали підгір'я. 9. Гола земля безнадійно сіріла під олов'яним небом... (битий крилами вітру) (М. Коцюбинський).

 Завдання 5. Утворіть:

а) від поданих дієслів — пасивні дієприкметники минулого часу. Провідміняйте дієприкметник чоловічого роду, утворений від виділеного дієслова.

Наситити, загоїти, виписати, замісити, виплекати, шити;

б) від поданих дієслів — пасивні дієприкметники минулого часу. Провідміняйте дієприкметник жіночого роду, утворений від виділеного дієслова.

Зберегти, натрудити, заспокоїти, перемелювати, бажати, прогнити;

в) від поданих дієслів — активні дієприкметники минулого часу. Провідміняйте дієприкметник чоловічого роду, утворений від виділеного дієслова.

Постаріти, порідіти, обважніти, згоріти, позеленіти, потемніти.

Завдання 6.Спишіть, виділяючи дієприслівникові звороти комами. 

1. Літак пішов на зниження і незабаром злегка підскакуючи побіг на лижах і зупинився (О. Дон-ченко). 2. Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою то видираючись на голі горби то ховаючись у низинах (О. Донченко). 3. Коні почувши волю шарпнули з копита, витяглися і помчалися стрілою наввипередки згинувши незабаром у густій куряві (М. Коцюбинський). 4. Атакуючи ворога бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу. 5. Лише рілля в степу зберігши колір чорний його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан міцно струснувши його поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хвилину люди стояли тихо немов не вірячи в розчарування немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський). 8. Світить річка гуляючи заплавами зникаючи у маревах небосхилу (О. Гончар).

Завдання 7. Виконати інтерактивну вправу за посиланням

Завдання 8. Виконати інтерактивну вправу за посиланням.

Урок 2. Прислівник. Службові частини мови.

1. Згадай відомості про прислівник за посиланням

2. Подивись уроки про самостійні частини мови і ще раз згадай про що ми говорили на уроці.

3. Виконай вправи.

А).Розподільний диктант.

Сполучники сурядності й підрядності записати в дві колонки.

Але, щоб, коли, однак (одначе), то – то, тому що, аби,  хай, чи – чи, так що, та (в знач. і), бо, дарма що, хоч – хоч, та (в знач. але), немов, і, незважаючи на те, що.

Б).Пояснювальний диктант

 Записати речення, визначити сполучники. З’ясувати, які смислові зв’язки виражають сполучники (поєднують однорідні члени речення чи частини складного речення); визначити види сполучників за будовою, сурядні та підрядні сполучники.

1. Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало за водою (Г. Тютюнник). 2.    Дерево стояло ще голе, однак на віттях його вже починалось пташине життя (Ю. Бездик). 3. То пронесеться над болотом чайка, то промайне бистрий чибіс і грудкою впаде в ситу землю (А. Шиян). 4. Ранок такий-то тихий та ясний видався: ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться (Марко Вовчок). 5. Або глибина відзначається, або зелене жабуриння укрило чисте дно (Панас Мирний).

В)«Творче реконструювання».

 Переробити речення на спонукальні або питальні, використовуючи відповідні частки.

1  Як би там не було, а чоловіки все ж таки віддають перевагу класичній обручці (З календаря). 2) То була перша спроба створення повної історії української літератури (З журналу). 3) Уперше свої праці надрукувала в альманасі Наталі Кобринської «Перший вінок» (А. Шелест). 4) На кінець літа вересові килими вкриваються рясним бузковим цвітом (В. Пархоменко). 5) З пластів минулого піднімають та відроджують нашу справжню історію (З журналу). 6) Природа потребує дбайливого ставлення до себе ( З журналу)

Г)Згрупуйте частки на формотворчі, заперечні, модальні:

Не, би(б), як, навіть, ні, хай, мов, годі, ані, нехай, таки, бодай, бо, но, то, от, таки, еге, атож, аби, ж.

Виконай тестові завдання за посиланням

 Урок 3.Словосполучення і речення

1. Переглянь відео 

2. Виконай вправи

2.1. Визначити способи підрядного зв`язку слів у словосполученнях:

Зелена діброва, поспішати на роботу, прочитати тричі, пливти на човні, підбита качка, зустріти зиму.

2. 2. Виконати тести

1. На які типи поділяють речення за будовою?

    а) Повні, неповні.

    б) Поширені, непоширені.

    в) Двоскладні, односкладні.

    г) Сполучникові, безсполучникові.

    д) Прості, складні.

 

2. На які типи поділяють речення за метою висловлювання?

    а) Питально-спонукальні, риторичні, окличні.

    б) Стверджувальні, заперечні.

    в) Розповідні, питальні, спонукальні.

    г) Стверджувальні, загальнозаперечні, частковозаперечні.

    д) Розповідні, питальні, окличні.

 

3. На які типи поділяють речення за наявністю другорядних членів?

    а) Розповідні, питальні, спонукальні.

    б) Односкладні, двоскладні.

    в) Повні, неповні.

    г) Прості, складні.

    д) Поширені, непоширені.

 

4. Установіть відповідність між реченням та його типом:

1. Що людству залишається? Невже       Обнятися з лелеками і плакать?	а) Питальне.
2. Я люблю осінь.	б) Спонукальне.
3. Боже, хай моє завтра стрімко летить,       хай у щасті розгорне крила!	в) Розповідне.

 

5.Установіть відповідність між реченням та його видом:

1. Не завжди говори, що знаєш, а завжди      знай, що говориш	а) Поширене.
2. Ішов Кобзар до Києва та сів спочивати	б) Просте.
3. Я вранці голос горлиці люблю.	в) Односкладне.
4. Сонце заходить  — гори чорніють	г) Складне.
5. У слові розкривається душа	д) Двоскладне.
6. Шукайте цензора в собі.	е) Непоширене.

Урок 4. Способи вираження підмета. Тире між підметом і присудком 

Підмет — головний член речення. Відповідно до способу вираження підмет поділяється на два типи — простий і складений.

Простий підмет може виражатися: 1) іменником або займенником у називному відмінку; це найтиповіше вираження (Настав вечір. Вони із захопленням розповідали про подорож); 2) будь-якою частиною мови, вжитою у значенні іменника в називному відмінку, наприклад: прикметником (Багаті на печі сиділи та калачі їли); дієприкметником (Визволені радісно кинулись до воїнів); числівником (Швидко повернувся й третій); неозначеною формою дієслова (Малювати було улюбленою мрією малого Тараса); прислівником (Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило); вигуком (Невгамовне «ура» заповнило стадіон).

Складений підмет виражається словосполученням або реченням, якщо вони вжиті у значенні іменника в називному відмінку (П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію. «Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна).

1. Списати, виділяючи головні члени речення. З’ясувати, чим виражені підмети. 

1. Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду! 

2. Держава не твориться в будучині, держава будується нині (О. Стефанович).

3. Жити — вітчизні служити (Нар. творчість).

4. Кожний має свій звичай (Нар. творчість).

5. Учений іде, а неук слідом спотикається (Нар. творчість).

 2. Поставте потрібні розділові знаки між групою підмета і групою присудка.

1. Боротьба за мир найсвятіша справа. В дитинстві вимовлене слово яснішає через роки. 3. Історія це святая святих народу. 4. Хтось давно ще сказав, що спів то мова душі, то голос серця. 5. Наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна. 6. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна. 7. Кожному мила своя сторона . 8. Найбільше добро в кожного народу це його мова. 9. Людина без волі що кінь на припоні. 10. Любка росла як у саду вишня. 11. До правди сповнені любов’ю, до кривди ненавистю вщерть. 11. В піснях дівоча світла туга і вільний помах косаря.12. Печаль моя щаслива і гірка.

Урок 5. Види присудків

1. Подивись відеоурок

2. Виконай тренувальні тести за посиланням

3. Виконай вправи

Завдання №1.
  Прочитайте речення. Виділіть граматичну основу. Визначте вид присудка в реченнях. Якою частиною мови виступають частини присудка?
  Приклад: Настрій у Сашка був сонячним та веселим. Настрій – підмет. Був сонячним (та) веселим – складенний іменний присудок, був – дієслово минулого часу, сонячним (та) веселим – прикметники.

1. Галина здавалася неперевершеною у своїй блакитній сукні з польовими квітами в руках. 2. Він давно мав намір відвідати ці місця, пов’язані з гіркими спогадами. 3. Ганна хотіла зупинитися біля тину, проте раптом вирішила йти далі. 4. Вода в озері була чистою та прозорою, наче небесний кришталь. 5. Він був першим, хто спромігся подолати шлях поневірянь і болю після страшної трагедії. 6. Марічка стала дорослішою і сміливішою після нашої останньої зустрічі. 7. Катрусина тітка була пекарем. 8. Дмитрик з малою сестричкою бажали лишитися біля хворої неньки. 9. Вона понад усе любила співати народні пісні та розповідати казки дітям.

Завдання №2.
Прочитайте і перепишіть речення. У кожному реченні виділіть граматичну основу. Визначте вид присудка. Яке із слів виражає основне лексичне значення присудка? Яке дієслово є допоміжним, виражаючи граматичне значення?

  У всьому сам-один я розібратись маю (І.Білий). Ти власним прізвищем Вітчизні, мов кров’ю, мусиш присягти (П.Перебийніс). Свою і материнську гідність я не дозволю забруднить (М.Сингаївський). Я хочу в пісню колискову вернутися бодай на мить (Д.Павличко). І мені заспівати хотілось лебединую пісню собі (Л.Українка). Я хочу вникнути у шепіт листя (Д.Павличко). Скорить повинні дощову ми непокірну хмару (М.Рильський). Ніхто цього слова за мене сказати не зможе довіку (П.Перебийніс). Можна жить, а можна існувати (В.Симоненко). І частенько серед ночі стали плакать карі очі і серденько нить (Л.Глібов). Я трудно зиму пережити мушу і споліватися на щедру душу (М.Сингаївський).

Завдання №3.
З-поміж поданих прислів’їв виписати тільки ті, що містять складений дієслівний присудок.У кожному з виписаних речень виділити граматичну основу.

  1) Робота не дає журитися. 2) Осляча голова мусить думати не менше за конячу. 3) Коли віз поламався, почали дорогу показувати. 4) Після діла й погуляти можна. 5) Цей пороху не дасть упасти. 6) Віника не переламавши, дерево можеш зламати. 7) За таку роботу кашу будеш їсти шилом. 8) Як ти хочеш троянди зривати, на колючки не маєш зважати.

4. Виконай тести

                                                    Тести

1. Визначте тип присудка в реченні: Він мав намір відвідати місто.

А  Простий дієслівний.    Б Складений дієслівний.         В Складений іменний.

2. Вкажіть речення з простим дієслівним присудком.

А  Хай квітне земля!        Б  Ми будемо писати твір.       В Скоро прийде літо.

3. Визначте присудок у реченні: Тривалий час бути під їхнім впливом небезпечно.

А   Бути під впливом.        Б  Бути небезпечно.        В  Бути під впливом небезпечно.

4. Визначте синтаксичну роль інфінітива в реченні: Його вчили жити чесно.

А  Присудок.                      Б Додаток.                        В  Обставина.

5. Однорідними присудками ускладнено речення
А Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах.
Б  За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.
В Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі, а гуркотіло, гомоніло, кипіло.
Г Лози, кручі, висип, ліс — усе блищить і сяє на сонці.

6. Позначити речення, яке має складений іменний присудок?

А  У Михайлівці живуть люди стримані (І. Сенченко).

Б  Чебреці не хвилюються від вітру і не сохнуть від сонця (І. Сенченко).

В  Без застосування одиниць виміру часу люди не змогли б існувати (З кн. «Я пізнаю світ»).

Г  Великдень — день особливий (Л. Орел).

7.  Позначити рядок, у якому зазначено речення зі складеним дієслівним присудком.

А   Стежка вузенька (І. Сенченко).

Б Цілий каскад водоспадів можна побачити на річках Пістинці, Яремчі (А. Денисенко).
В   Високе синє небо в лісі здавалося ще дальшим і недоступнішим (Є. Гуцало).

Г   Наша історія — це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем (М. Горинь).

Урок 6. Другорядні члени речення. Означення

1. Розподільний диктант

Запишіть словосполучення, розподіляючи їх у два стовпчики залежно від того, яке в них означення: 1) узгоджене; 2) неузгоджене.

Інший випадок, п’ятий день, шафа для книг, зелений масив, марна спроба, написаний лист, хлопець в окулярах, статечна поведінка, сніг з дощем, одяг захисного кольору, гілка дерева, щира правда, шапка набакир, сила вітру, тихий звук, червоний олівець, гарний хлопець, наказ вийти.

2.Вибіркова робота

Ø   Прочитати речення. Виписати з них словосполучення, до складу яких входять неузгоджені означення. Визначити спосіб їх морфологічного вираження.

1. Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням (Т. Островська). 2. Останнім часом уже частіше можна побачити людей в українських сорочках (М. Чорна). 3. Словник сучасної української мови містить майже десять відсотків іншомовних слів (І. Вихованець). 4. Переважна більшість слів іншомовного походження є термінами (І. Вихованець). 5. Веселка - це шлях до неба, величезний міст, по якому сходять на землю янголи (В. Завадська). 6. Веселка - це знак угоди між Богом і людьми (В. Завадська). 7. Буває, що люди володіють цвітом папороті (Я. Музиченко). 8. Великі дуби в три обіймища переплуталися з кленами й липами (З. Тулуб). 9. Коні підійшли до урвища над Дніпром (З. Тулуб).

                         Урок 7.Прикладка як різновид означення

1  Вибірково-розподільний диктант

     Згрупувати сполучення слів відповідно до правил правопису. Заповнити таблицю.

Прикладки, що пишуться через дефіс

Прикладки, що пишуться окремо

  Брати/слов’яни, трава/звіробій, грип/убивця, людина/змієборець, поет/романтик, місто/Берислав, очі/волошки, конструктор/Корольов, дослідники/археологи, знак/символ, споруда/символ, книга/реліквія, фізик/Пулюй, замок/фортеця, генерал/губернатор, інтелігент/земляк, пісні/балади, українець/учений, професіонал/музикант, Острів/Мурашиний, Франко/школяр, хатинка/маяк, річка/Сквира, будинок/мурашник.

2.Творче завдання

Підібрати прикладки до іменників:

·        місто...

·        річка..

 .·        квітка...

·        журнал..

·        завод...

3.Перепишіть речення. Поставте, де треба, дефіс. Прикладки підкресліть.

1. І заплакала Лілея росою сльозою (Т. Ш.). 2. Красень Єнісей трудиться (Ю. Зб.). 3. Надворі лютує зима лихоманка, а в мене у хаті щебече веснянка (Л. Гл.). 4. Десь у гущавині, сховавшись у тіні велетня листка, у срібні струни вдарив невидимий цимбаліст (С. Вас). 5. Піднявши вгору білі, запінені келихи квіти, красувалися каштани – гордість київських весен (С. Жур.). 6. То була тиха ніч чарівниця, покривалом спокійним, широким простелилась вона над селом (Л. У.). 7. Тонковидий юнак офіцер стоїть біля відкритого люка, погляд спрямований уперед (О. Гонч.). 8. Мабуть, хлопчики скрізь бешкетники, і наш братик ведмедик був куди неслухняніший, ніж його сестричка (О. Іван.). 9. Не сплять лиш цвіркуни та фонтани, та кліпа очима зорями небо (М. Коц.).

             Урок 8. Додаток прямий і непрямий

 1.Із поданими словами складіть словосполучення так, щоб у ролі залежного слова виступали а) прямий додаток, б) непрямий додаток

дотримуватися, виголошувати, нагороджувати, шанувати.

Дотримуватися – 

Виголошувати –

Нагороджувати –

Шанувати -

2.Розподільний диктант. Записати словосполучення у дві колонки з прямим та непрямим додатками. Скласти два речення з додатками обох видів.

Провідати бабусю, набрати борошна, намалювати картину, не бачити світу білого, сперечатися з другом, слухати з татом, косити комбайном, подарувати мамі.

3. Цифровий диктант

1 - прямий додаток

2 - непрямий додаток

1.Учням  першого класу подарували органайзери.
2.Знайшов вихід.

3. Не спитав поради.

4. На дівочій щоці бриніла сльоза.

5.Батько попросив зіграти його улюблену мелодію.

6. Додав цукру.

7. Випила чаю.

4. Провідміняти числівники 567, 8592, п`ятнадцятий.

 Урок 9. Види обставин

1. Підкреслити обставини,визначити види обставин

Нас радісно зустріли в новому місті. Садиба була зруйнована вщент. Піднімаємося на Говерлу.  Сьогодні школярі повертаються. Поїздку скасували через негоду. Підійшли роздивитися експонати.

Навмисне пішли шляхом. Тільки відпочивши. вирушай у дорогу.  

При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий ризик не страшний! Ми поїхали на екскурсію попри труднощі.

Незважаючи на маленький вітерець, парило й робилося душно.

2.Мовні  обрахунки.

Полічіть кількість обставин у тексті.

Україна – прекрасна країна. Тут безліч цікавих історичних місць! Біля невеликого містечка Канева розташований пам’ятник Тарасові Шевченку. Поїдьте в Полтаву і відвідайте музей знаменитої Полтавської битви. Побувайте в Запоріжжі, на острові Хортиця, на якому зародилося українське козацтво. Відвідайте Одесу і побродіть бульварами, ними багато років тому гуляв Пушкін. 

                   Урок 10. Порівняльний зворот

1. Запишіть речення, знайдіть і підкресліть порівняльні звороти. Поясніть вживання коми при порівняльних зворотах.

1. А хмара, як гуска, в ставочок пірнає і, мабуть, скубе молодий плавунець... (Н. Горик).

2. Посипався, як з решета, наглий краплистий дощ... (І. Нечуй-Левицький).

3. На пелюстках квітів, неначе перли в намисті, мерехтять краплинки роси.

4. Є люди, як дуби. І є дуби, як люди (Д. Павличко).

5. Було моє життя, як ночі горобині (Л. Костенко).

6. Він був неначе сонний. Упав як підкошений.

7. Хлопець зайшов до хати червоний як рак.

2.Творча робота 

- Поширте речення порівняльними зворотами, які подані у довідці.

В небі хмарка, … , попливла в далекі краї. Заходить сонце в золотих лісах, краєчок хмари, … горить у надвечірніх небесах. Пташині голоси звучать, … . Пливе туман білявий, … . Дрімають осокори за вікном, скарлючені й старі … .

Довідка: наче білий лебідь, наче блискавиця, немов симфонії поету, як димок, як дідуган

3.Вправа «Пошук – моделювання» 

Замініть обставину способу дії порівняльними зворотами.

Зразок: Миттю промайнуло життя. – Життя промайнуло, наче одна мить.

І місяць по небу котиться підковою.

 І пада сонце пташкою до рук.

Попереду стояв стіною темний ліс.

  Урок 11. Односкладні прості речення. Означено - особові, неозначено - особові речення

1.Прочитайте заголовки до висловлювань. Дослідіть їх синтаксичну організацію: означено - особові - а, неозначено - особові - б, двоскладні речення - в

1. Як одягалися в давнину.

2. На чиїх раменах стоїмо?

3. Вона підкорила Європу.

4. За що цінують дуб.

5. Про що розповідають кольори?

6. Бережімо багатства природи.

7. Чого не знайдеш в Україні?

8. Падають зірки.

9. Як виникають озера.

10. Коли копають  картоплі.

11. В Україні досліджують атом.

12. Топчу, топчу ряст

2.Прочитайте речення. Знайдіть серед них двоскладні речення (а) та односкладні неозначено-особові речення (б)

1. Зворушливо закликали до себе  розчинені з мереженими завісами віконечка будиночку.

2. Під вогнище ми видовбали в піску яму.

3. На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове.

4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною.

5. Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву.

6. На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя.

7. Сукупність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми поведінки, називають етикетом.

3.Прочитайте односкладні означено-особові речення. Визначіть спосіб вираження в них головного члена речення:

а) Стою і тихо складаю хаті присягу.

б) Житиму в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди.

в) Береш вудку й весло та йдеш до річки.

г) Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа.

д) Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда Івана та інших старих людей, про народні звичаї та обряди.

е) Думаючи про світ, думаєш про себе.

є) Ідемо оце до схід сонця в поле.

ж) Завжди прислухайся до голосу поета!

1.дієслово 1 особо однини дійсного способу теперішнього часу.

2) дієслово 1 особи множини дійсного способу теперішнього часу;

3) дієслово 2 особи однини дійсного способу теперішнього часу;

4) дієслово 2 особи однини наказового способу;

5) дієслово 1 особи множини наказового способу.

Урок 12. Односкладні прості речення. Узагальнено - особові, безособові речення

1.Запишіть подані речення в такому порядку: двоскладні, означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові. Підкресліть у них граматичну основу.

Не сотвори собі кумира. Не призивай імення Господа надаремно. (З Біблії) У кожнім серці живе бунтар. (М. Самійленко) Виходжу в ніч. Іду назустріч долі. (Л. Костенко)

2. Лінгвістичне конструювання

Запишіть подані речення, розкрийте дужки, поставивши дієслово у таку форму, щоб утворились односкладні узагальнено-особові речення.

(Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди. (Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. (Любити) свій край. Всю душу солов’їну і серця жар віддай йому в піснях. (Любити) України коханої небо, що буде, (любити), й що було. (В. Сосюра) Собори душ своїх (берегти), друзі. (О. Гончар) (Поспішати) робити добро! (О. Довженко) (Учити), (читати), і чужому (научати), й свого не (цуратися)! (Т. Шевченко) Отак (сидіти) і (думати)... (Остап Вишня) Вік (жити) — вік (учитись). (Нар. творч.)

3.Лінгвістичний експеримент

Утворіть за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Укажіть спосіб вираження головного члена

 

Зразок. Трипільці відтворили досконалий тип української печі. - Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.

1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту.

2. Своїми відкриттями В.Вернадський істотно збагатив сучасну науку.

3. В.Вернадський створив комісію з вивчення природних сил України і наукову школу з біогеохімії.

4. У найтяжчі для України роки (жовтень 1917 - березень 1921) В.Вернадський зробив дуже багато.

 Урок 13. Односкладні прості речення з головним членом у формі підметом. Називні речення. Односкладні речення як частини складного речення

1. Перепишіть називні речення, підкресліть у них головний член, укажіть способи його вираження.

1. Падіння. Вибух. Спалах. Довгий ряд цистерн з бензином. Взвод мотопіхоти. Штабна машина (Л. Дмитерко). 2. Війна. Фронти. Вогню й металу шквал. Дві похоронки, сховані в конверті (Л Дмитерко). 3. Варшава. Театр. Акорди пісенні. Вітальні промови. Овацій грім (Л. Дмитерко). 4. І шум, і спів, і коридори (В. Сосюра). 5. Ночі солов'їні, і заводу дим, і зірниці сині над Дінцем моїм (В. Сосюра). 6. Ліс і вітер. Ніч зимова (В. Сосюра). 7. Спокійні очі. Сива голова. Жорстка кирея кольору нічного (Л. Костенко). 8. Козацька школа, крита очеретом, благенькі стіни, плетені з лози... три лави, стіл, псалтир і образи (Л. Костенко). 9. Свято матері моєї — спаса, празник яблуні та калача. Стерень вижовклих печальні пасма, скрики журавлиного ключа (Д. Павличко). 10. Черемхова гілка, вечірня пора. Далека сопілка на схилах Дніпра (М. Луків). 11. Калина в пурпурі, дуби (А. Малишко). 12. Чужинський вершник степом скаче, — гримлять копита. Кров і дим (М. Луків).

2.У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Указати частини складних речень, що є односкладними реченнями, з’ясувати їхній тип.

1. Чорна ніч чорніла, не світало вранці. (Олександр Олесь). 2. Дивлюсь, як ніч надходить, як жито шелестить (П. Тичина). 3. Збагну, як плаче на вітрах слізьми червоними калина (П. Перебийніс). 4. Дідові Морозу і в морози жарко, він мені дарує теж вушанку шапку (М. Сингаївський). 5. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку... (Д. Луценко). 6. Терпко пахло дитинство, пахло степами, житнім хлібом, скрутою і злагодою великої родини в тісній хаті, щирістю та правдивістю (Ю. Мушкетик).

3.Підсумком нашої роботи буде виконання тестів з теми “Односкладні речення”

 

1. Укажіть, на які групи поділяються односкладні речення:

         а) Прості, складні, неускладнені, неповні;

         б) Безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові;

         в) З головними членами речення – підметом або присудком.

2. Знайдіть односкладне речення з головним членом-присудком:

         а) Зима. Криниця. Стук обмерзлого відра;

         б) Повний місяць похиливсь над гаєм;

         в) Вовчицею ніч за вікном чигала;

         г) Не оплакуй ні мрій, ні згадок...

3.Виділіть означено-особове речення.

         а) Їхали довго душними вулицями;

         б) Цілую всі ліси;

         в) Ой, поділять тебе, земле, поділять;

         г) Кирила повели на край міста.

4. Вкажіть узагальнено-особове речення

         а) Прилітають до нашого поля із далеких країв журавлі;

         б) У двері стукають;

         в) Не корю, не нарікаю, прикрих слів не говорю;

         г) За добро добром платять.

5. Позначте називне речення.

         а) Немає пісні без любові;

         б) Людська творчість – це найбільша мука;

         в) Життя без книги – це хата без вікна;

         г) Пізнє літо.

6. Позначте безособове речення, головний член якого виражений безособовим дієсловом.

         а) Писати тільки правду;

         б) А слова дружнього за гроші не купити;

         в) Поволі визорювало;

         г) Вже заволочено серпанком сіреньким небо.

7. Серед поданих речень визначте називні:

         а) Вишневий сад

         б) Усмішка у неба прекрасна

         в) Сьогодні світить сонце

         г) В саду сутеніє

8. Виділіть безособове речення, головний член якого виражений прислівником:

         а) Немає на світі нічого страшнішого за нелюдяних людей

         б) Зал залито яскравим, сліпучим світлом

         в) Чогось мені на душі так погано

         г) Концерт закінчено.

9. Знайдіть означено-особове речення, головний член якого виражений дієсловом у    І особі множини наказового способу.

         а) Пливу по хвилі споминів

         б) Забуду моря віщий шум

         в) Все квапилось із „ніколи” й „ніколи”

         г) За правду, браття, єднаймось щиро.

10. Вкажіть безособове речення, головний член якого виражений дієслівною формою на –но,

         а) На вулицях, нагрітих за день, було не холодно

         б) І справді було гарно на ниві!

         в) В листі до мене дуже хвалено і той ліс, і лісникову сім’ю, сім’ю,співаків і музик

         г) На душі сиро, самотньо.

11. Виділіть узагальнено-особове речення

         а) В злагоді з совістю хочу жити

         б) Вчусь не до старості, а до смерті

         в) Сійте вчасно – матимете рясно

         г) Я шукаю в людях хороше

12. Вкажіть неозначено-особове речення, головний член якого виражений дієсловом у множині минулого часу.

         а) Присвистують, пристукують, ще пустяться в танець

         б) Там зброю вміють у руках тримати

         в) Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть

         г) Той монастир недавно збудували.

 Урок 14. Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях

1. Пунктуаційний практикум

Записати народні вислови, розставляючи потрібні розділові знаки. Яку роль виконує тире в неповному реченні?

1. Від троянди пахощі, від людини праця.

2. Усяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.

3. День хвалять увечері, вечір уранці.

4. Жито сіють у воду, а пшеницю в пору.

5. Людина вмивається вранці, кішка увечері.

6. Місяць потрібний уночі, а розум постійно.

7. Молоде дерево гнеться, а старе ламається.

8. Не вчи орла літати, а рибу плавати.

9. Незваному гостю місце за дверима.

10. Нема вовка без лісу, а села без лихого чоловіка.

2. Виконати інтерактивну вправу за посиланням

 Урок 15. Однорідні члени речення зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв`язком. Кома між однорідними членами

1.Перепишіть речення. Розставте й поясніть розділові знаки

1. Був погожий золотистий жовтневий ранок.

2. Весна квітчає буйні коси і вируша в далеку путь.

3. Я з дитинства люблю теплі лагідні вересневі дні.

4. Тепле липнева ніч пролітає садками посадками скиртами в полях.

5. Холодні осінні тумани клубочаться вгорі та спускають на землю розкішні мокрі коси.

6. На високих жовтогарячих шпилястих тополях іскрилося осіннє сонце.

7. Осінній терпкий вітерець бавиться різноколірними кружальцями вибагливо встеляє ними асфальт доріжок.

8. З північного заходу повільно напливала широким півколом низька кучерява хмара.

2. Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову.

Мова – це великий дар природи, безцінний скарб народу.

Шевченко й Франко стали для нас духовними ліриками.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Українська мова живе в серцях і душах людей

+

• Розташувати речення в такому порядку:

• однорідні підмети;

• однорідні присудки;

• однорідні додатки;

• однорідні означення;

• однорідні обставини.

Урок 16. Поширені й непоширені однорідні члени речення. Речення з кількома рядами однорідних членів речення. Однорідні й неоднорідні означення

1. Виконати тестові завдання

1. Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.
Б З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.
В У хаті стояв густий передсвітанковий морок.
Г Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.
Д Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

2. Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Надворі пахне молодим осокорячим листям.
Б Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.
В Під осінніми високими зорями затихають оселі.
Г В гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.
Д Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.

3. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.
Б Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.
В А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.
Г Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.
Д Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.

4. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Сократ говорив рівним спокійним голосом.
Б Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.
В У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.
Г Водив той загін якийсь славетний генерал чорновусий стрункий завзятий.
Д Пролітав буйний вітер в пустині по палі безкрайому мертвому.

5. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.
Б У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.
В Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.
Г Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі.
Д Ліворуч на стіні чорніли ковані двері угорі високий критий залізом дах.

6. Прочитайте речення.
Тихий(1) задумливий(2) вечір спускався на велике(3) розкидане по нагористому берегу, невеличкої річки(4) місто.
Коми треба поставити на місці цифр
А 1,2
Б 2,3
В 3,4
Г 1,3
Д 1,4

2.Списати, уставляючи замість крапок пропущені літери. Визначити ряди однорідних членів речення.

1. Радіють молодій обнові б..рези, клени, явори (Л. Дмитерко). 2. І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю, та зб..режу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 3. Приємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насі..ні (О. Довженко). 4. Високий, чистий дзвін пер..двіщав мені радість і втіху — косовицю

(О. Довженко). 5. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає в..сна землю, мов дівчину в з..леному гаї… (Т. Шевченко). 6. І голову йому змила, і ноги умила, і в сорочці тонкій білій за стіл посадила, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла з бат..ком з хати

(Т. Шевченко).

Урок 17. Узагальнюючі слова в реченннях з однорідними членами. Двокрапка й тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами

1.      Допишіть   речення

Яблука, груші, виноград, картопля,помідори, капуста – … .

У нашому селі багато : О і О, О і О .

Усе  : О, О, О – сповіщало, що літо здає ключі осені.

 2.Розставте і поясніть розділові знаки.

Над усім криницею городом хатою висить мідне колесо місяця.І вже ввесь велетенський світ поля ліси зорі моря і гори озера і річки пропливають крізь мою душу просвітлюючи її. На даху хати на верхівках старезних ясенів на луках і величезному плесі скрізь з’являються емоційно забарвлені звуки і кольори дитинства. Усе краса села чистота і смак джерельної води срібна повінь весняного водозливу піднімали з дна душі світлі спогади . (За В. Гей).

3.Виконання тестових завдань   

1.     .Узагальнювальне слово є в реченні (розділові знаки пропущено)

А   Українська земля славиться природною красою Карпатських гір і лісів  

      сольовими печерами та озерами відомими своїми лікувальними    

      властивостями.

Б  Наша держава межує з європейськими країнами Польщею   

    Словаччиною  Румунією Угорщиною Молдовою Білоруссю Росією.

В  В основі Державної символіки  України лежать традиції культура та 

     історія нашої держави.

2.     Тире в реченні з однорідними членами треба поставити

А  Державна символіка України включає жовто-сині барви що з’явилися в

     розписах церков  у творах мистецтва  мініатюрах і прикрасах.

Б Тризуб символізує трійцю життєтворчих енергій Мудрість Знання й

    Любов.

В На цеглі Десятинної церкви в Києві плитах Успенської церкви у  

    Володимирі-Волинському і навіть у гербі французької королеви Анни

    саме тут ми можемо побачити зображення тризуба.

 

 

3.      Двокрапку й тире в реченні з однорідними членами треба поставити

         А  Знак тризуба зображався в орнаментах предметів побутового вжитку  тканин  килимів і навіть  посуду.

         Б  Києво-Печерська лавра Софіївський собор Золоті ворота є візитівкою   нашої держави.

         В  Птахи лелека соловей ластівка журавель зозуля здавна уособлюють красу нашої України духовну міць народу.

 

4.    . Двокрапку  в реченні з однорідними членами треба поставити

          А  Нема, мабуть,  сьогодні на Україні села, де б за тином або біля колодязя          

              не росла  не рум’яніла червоними ягодами калина.

Б   Колись, у сиву давнину, калина уособлювала народження Всесвіту  

     була символом вогняної трійці Сонця Місяця й Зорі.

В  Калина символ рідної землі батькової хати невмирущості роду

     людського.

Урок 18. Звертання поширені й непоширені. Розділові знаки при звертаннях

1.Диктант « Визбирувач» 

Визбирати із запропонованих текстів звертання, вказати їх кількість.

Текст 1. Мово наша! Пречиста незаймана Діво! З козацьких степів яничарами впіймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий мир ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжищ продана! Стражденнице, великомученице! Матір Божа наша, в Сибіри й на Колими погната, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стона­дцять раз розстріляна, чорнобильською погибеллю засіяна! Прости ж їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні й невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану. І прости цю велестражденну землю (К. Мотрич).

Текст 2. Здрастуйте, дорогі мої мамо, тато і братик Михайлик! Повідомляю вам, що я живий, здоровий, чого щиро і вам бажаю. Вибачте, що затримався з відповіддю: не було вільного часу. Доводиться часто виходити на охорону державного кордону, а після повернення на заставу виконувати різну роботу. Мамо, спасибі вам за всю домашню науку. Тепер вона мені дуже пригодиться. А хлопцям, які не вміють, важче. Та нічого, стараються, вчаться. Інакше в нас і бути не може. Обов'язки солдатські я освоїв добре, знаю, де що стоїть, лежить чи росте. Тут мені у великій помочі фізкультура і спорт, якими я займався вдома. Так що, тату й мамо, скажіть Мишкові, щоб він по-справжньому займався спортом, не лінувався. У школі на фізкультурі теж, щоб старався, на секції ходив. Це йому дуже знадобиться,коли підросте і піде служити в армію. Закінчуючи свого листа, хочу написати вам, дорогі мої: працюйте і живіть спокійно, без тривог. Такі хлопці, як я, надійно охороняють кордони нашої держави.Обіймаю вас усіх і міцно-міцно цілую. Ваш Юра (Ю. Голобородько).

2.Вправа – завдання

Зробити синтаксичний розбір речень із звертаннями.

1.Душа полів, ти пам`ятаєш стерні? 2.Пригорнись до мене. Слово, коли щира ллється мова.

3.Творчі завдання.

1. Складіть діалог (10-12 реплік), використовуючи поширені й непоширені звертання.

2. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова й словосполучення виступали б то звертанням, то підметом.

Сонце, рідна земля, моє місто, вулиці.

Урок 19. Вставні слова, словосполучення, речення. Розділові знаки при вставних словах

1. Подивись відео за посиланням та виконай завдання, запропоновані в ньому. 

2. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Над вставними словами (сполученнями) скорочено надпишіть, що вони виражають чи на що вказують.

1. Того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський). 2. До речі можу підказати, де зараз дістати прекрасних стиглих черешень (М. Павленко). 3. І я виходжу в гомін трав і припадаю до сліда, бо значить хтось мене чекав, а може й зараз вигляда (А Малишко). 4. За східним звичаєм гості не сміють відмовлятися від дарунків, бо то була б господарям образа (Леся Українка). 5. Їй-богу ніби вперше Київ побачила (М. Павленко). 6. Пізнати й оцінити Довженка один чоловік мабуть не в змозі (Д. Павличко). 7. Нащо бачте згадувать, що давно минуло (Т. Шевченко). 8. Полювання як ви потім побачите потребує багато часу (Остап Вишня).

ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір останнього речення.

2. Прочитайте речення. Доповніть їх вставними словами (словосполученнями) тієї групи за значенням, яка вказана в дужках. За потреби скористайтеся довідкою. Утворені речення запишіть, розставте розділові знаки.

1. Гори [невпевненість] стояли тут поруч (О. Гончар). 2. Перебування в Києві [привертає увагу співрозмовника] багато дало мені для п’єси (О. Довженко). 3. Чим більше темніло, тим вітер [невпевненість] дужчав (М. Коцюбинський). 4. [Задоволення] її запросила до себе на село наша старша тітка (Леся Українка). 5. Звикне [джерело повідомлення] собака за возом бігти, то й за саньми побіжить (Панас Мирний). 6. Відступати нам [послідовність викладу] пізно, і [послідовність викладу] немає підстав (В. Собко). 7. [Джерело повідомлення] люди жили табунами, спали покотом в млі печер… (В. Симоненко). 8. Старенька груша дихає на пальці, їй [невпевненість] сняться повні жмені груш (Л. Костенко).

ДОВІДКА. Здавалось, на щастя, по-перше, здавалося, кажуть, по-друге, кажуть, уяви собі, певно.

Урок 20. Поняття про відокремлення другорядних членів речення. Відокремлені означення

1. Подивись відеоурок для закріплення того, що ми вивчили за посиланням

2. Виконай вправи

Вибіркове списування.

Випишіть лише речення з відокремленими означеннями (розділові знаки пропущено).

1.Листя вмите рясним дощем поблискувало на сонці (М.Коцюбинський). 2.Заходив тихий весінній вечір (Я.Баш). 3.Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті краплистою росою (М.Коцюбинський). 3. Пішли дощі дрібні та безперестанні з сивими непроглядними туманами (Панас Мирний). 4.Розбуджений подихом весни Дніпро гнівно трусонув могутніми плечима й скинув із себе крижаний панцир зими (Л. Дмитренко). 5. Гола земля бита крилами вітру безнадійно сіріла олив’яним небом (М.Коцюбинський). 6.Над ставком стояла Довбишева хата вся в черешнях (І.Нечуй-Левицький).7.Хата стояла нагорі чиста біла весела (І. Нечуй-Левицький).

Зробіть синтаксичний розбір одного речення (на вибір).

Творче конструювання.

Спишіть текст. Замість крапок вставте пропущені означення                             ( виділіть, де потрібно, комами).

1. Ніжна блакитна хвиля… кидала на берег тонке мереживо піни (М.Коцюбинський). 2. Теплом дихала … земля (Ю.Збанацький). 3. Степ … дихав пахощами росяних трав. 4. Димок від … вогнищ прозорими струмками здіймався до блакитного неба (За тв.. Петра Панча). 5. Віз м’яко котився … дорогою (М.Стельмах). 6. Нова хата …привітно виглядала з-за … груш (Панас Мирний). 7. … перед нами розкрився зовсім інший світ (О.Довженко). 8. Небо … тихо гасло (І. Нечуй - Левицький).

Довідка: чиста і тепла; оголених лихою осінньою негодою; осяяний сонцем; ще не виїждженою; настояна на травах та квітах; розкладених на землі; обсипане ніби рожами оповитий тишею.

Пунктуаційний практикум.

Знайдіть речення , у якому поширене означення не відокремлюється на письмі (розділові знаки опущено).

А. Сизуватий колос затиснутий з обох боків списами остюків перегойдує на тонких білих ниточках жовто-зеленаві палички квіту.(М.Стельмах).

Б. Дядько скинув в’язку розмальованих у червоне й зелене кошиків                       (Григір Тютюнник).

В. І амфори прикопані в землі тримали довго вина прохолодні (Л.Костенко).

Г.Ось видніє стіжок сіна залишений лісником для диких тварин (Є. Гуцало).

Д.Гурт берізок оточених молодими дубками сприймається мало не як ефемерне видиво (Є.Гуцало).

Урок 21. Відокремлені прикладки. Розділові знаки при відокремлених прикладках

1. Подивись відеоурок за посиланням

2. Переписати речення. Розставляючи пропущені розділові знаки, підкреслити відокремлені прикладки, пояснити вживання при них коми або тире.

1. До нашого часу збереглася в Чернігові Чорна могила слов'янський курган X століття (І.Вихованець). 2. На нас чекає Ужгород обласний центр Закарпатської області (Газета). 3. Місто Луцьк роз­ташоване на підвищенні і оточене з трьох боків крутими вигинами річки Стир (Журнал). 4. Від Полтави невіддільна постать зачинателя нової української літератури І. Котляревського який народився і творив тут. З Полтавою пов'язана творча діяльність Панаса Мирного класика української літератури (І.Вихованець). 5. Як творець Шевченко може бути для нас взірцем у всьому (Гончар). 6. Про двірника розкажу вам малята є в нього друзі мітла і лопата. (М.Познанська).

3.Дослідження-трансформація

Подані речення трансформувати так, щоб виділені компоненти виступали в ролі відокремленої прикладки. Записати змодельовані речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити відокремлені прикладки. Указати на слова, які вони конкретизують.

Зразок. Відомий український композитор і письменник Микола Аркас усе життя був вдячний матері (В. Жадько). — Микола Аркас — відомий український композитор і письменник — усе життя був вдячний матері.

1. Нащадок племені фулярів із Сенегалу Айра Олдрідж народився у Нью-Йорку (М. Шудря).

2. Дочка київського князя Ярослава Мудрого Анна у серпні 1049 року взяла шлюб із французьким королем Генріхом І (О. Балабко).

3. Студент Київського університету Олександр Тулуб познайомився з улюбленим викладачем філологічного факультету, українським письменником Миколою Івановичем Костомаровим (З. Тулуб).

4. Правнук запорізького козака Володимир Вернадський усе своє життя був пов’язаний з Україною (С. Ковальчук).

5. Боліло серце у січового полковника Дмитра Вітовського (Є. Куртяк).

Дослідити, як змінюється зміст речень при їх трансформації.

Чи можна вважати ці пари речень синтаксичними синонімами.

Урок 22. Відокремлені додатки

. 1.Запишіть речення, виділяючи комами відокремлені додатки.

+1. Абсолютна більшість крім самого стрільця була тієї думки, що звір, злякавшись, сховається (М. Тр.). 2. Скільки пам’ятала себе Олександра – це була перша Меланка, коли на столі її лежали замість високих пшеничних паляниць на опарі та вареників ячні пироги з немащеною картоплею (Л. Ян.). 3. Розвідники доповіли, що гітлерівці зірвали у Відні всі мости через Дунай за винятком одного, замінованого (В. Логв.). 4. Як їй було вісім років, помер батько, а на дванадцятому вона вже нікого не мала опріч хазяїв (М. Коц.). 5. Гордій глянув на хлопця, в його, як терен, чорні очі і замість посміхнутися нахмурився. 6. Всі вони за винятком Орисі, яка закінчила школу два роки тому, перейшли у дев’ятий клас. 7. Байда не почував себе тут приблудою і крім добра нічого більше не бажав людям (Д. Б.). 8. Жилава, суха, маленька, як гачок, вона вела всі господарські справи, ніколи не втомлюючись, ніколи не хворіючи, ні про кого опріч себе не забуваючи (О. Г.). 9. Вони постояли над водою, напоїли коней і, пересвідчившись, що на переправі крім них нікого не видно пустилися перебродити Дніпро (В. Мал.). 10. Дикі качки крім базару водяться ще на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах на річках (О. Вишн.).

2.Дослідження-відновлення.

— Відновіть і запишіть речення, ускладнені відокремленими додатками, уставляючи потрібні за змістом слова з довідки. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Під час Помаранчевої революції важливу роль у координації та організації протестувальників відіграли актуальні на той час засоби зв’язку, зокрема ...

2. Підняти людей на акції протесту у 2013 році допомогли сучасні способи комунікації, особливо ...

3. Головні події революції Гідності відбувалися у Києві, зокрема ...

4. Окрім ..., демонстрації на підтримку євроінтеграцїї відбулися у багатьох містах України.

5. Усупереч ..., силовий розгін Майдану підняв хвилю протестів по всій Україні.

Довідка: Києва; соціальні мережі; на майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та на Європейській площі; очікуванням влади; мобільні телефони.

Урок 23. Відокремлені обствини

1.Диктант

Запишіть речення, підкресліть відокремлені обставини.

Втрачаючи свій по-царському дрімотний спокій, соняшники зненацька оживали. Золоте тарілля, здавалось, розігнавшись, летіло стрімголов назустріч одне одному і, з’єднавшись на мить, знову розліталось врізнобіч; а потім вільно сміялося, пустотливо погойдуючись, сяючи розімлілим золотом. (О. Гончар)

2.Користуючись довідкою, вставте замість крапок пропущені дієприслівникові звороти і розставте необхідні розділові знаки.

Вітер бринить билиною, що ... блякло, торішньо ворушиться біля ніг. Кущ калини ... де-не-де червоніє ягіддям, краплинами бубок на кетягах. Мов стрічка, що ... безладно летить на екрані, летить ... мигтючо до хаосу, так щодалі швидше відлітають дні, місяці, роки. Ярославна... пішла вздовж течії донизу і ... зупинилась. (О. Гончар) 

Довідка: неквапом ступаючи з каменя на камінь; до пояса потонувши в заметах; рвучись; прискорюючись шалено; пробившись крізь товщу снігу; не доходячи містка.

3.Переклад.

Перекладіть речення українською, підкресліть відокремлені обставини.

Девушки ушли, обняв друг друга, в глубину сада. Не любя, невозможно понять жизнь. Ветер метался, гонял сухие листья. (Із тв. М. Горького) Городовой не спеша прошел мимо окон. Благодаря массе новых впечатлений, день прошел для Каштанки незаметно. (Із тв. А. Чехова)

Урок 24. Уточнювальні члени реченння

1. Випишіть речення з уточнюючими членами, розставляючи розділові знаки. Визначте синтаксичну роль і морфологічне вираження уточнюючих членів. З якою метою вони введені у речення?

1. Влітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран). 2. Тут двоє матерів твоя і Божа. Хай нас на шлюб вони благословлять (Л. Костенко). 3. На тім боці затоки під самим городом юрмилося на льоду багато люду (П. Загребельний). 4. Живуть там довкола маминої і батькової хати вітри і птахи і сонце і земля твоя і твій рід і твої перші кроки (О. Сизоненко).5. Жаль мені малому стало того сірому сироту (Т. Шевченко). 6. А в верхів'ях по шовкових струнах дзвеніла тепло-лагідна й поважно-сувора музика, як молитва храму лісовому... (М. Івченко).

2.  Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть уточнюючі члени речення та слова, які вони уточнюють, відповідно до їхньої ролі в реченні.

1. Там межи високими вербами дзюрчить струмочок, і за струмком помежи кущами гадюкою в'ється на Шевченкову гору стежка (М. Коцюбинський ). 2. Сонця на землі не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими (М. Вінграновський). 3. Внизу десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів (О. Гончар). 4. їхали довго понад десять діб... (О. Гончар). 5. На околиці села біля самого байраку живе Йосип Вихор (Г. Тютюнник). 6. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів у тому числі з української мови (Г. Тютюнник). 7. Тоді ми річку перейшли вузьку й зарослу ледве видну (П. Усенко).

Урок 25. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

1. За поданими схемами складіть речення з прямою мовою.

1. «П», —а. 2. А: «П!» 3. «П?» — а. 4. «П, — а, — п». 5. «П? — а: — П». 6. «П! — а. — П». 7. А: «П?»

2.Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки при прямій мові.

1. Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино промовив він раптом якимось дивним голосом ні до кого Все! Навіть наші серця (О. Гончар). 2. Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть! (І. Франко) 3. Роби добро мені казала мати і чисту совість не віддай за шмати! (Д. Павличко). 4. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава (О. Гончар). 5. Пам'ятаю, казала моя мати Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде! (О.Довженко) 6. Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя (Гр. Тютюнник). 7. Чому звеліти власним почуттям Лишіться! не дозволено людині? (М. Рильський) 8. Яке го щастя дано людині заговорив знову Блаженко, заворожений картиною неосяжного світлого простору Отакий світ!... Скільком би вистачило!.. А що з того?.. Не вміє вона його спожити! (О. Гончар)

3.Допишіть до слів автора пряму мову. Запишіть речення з прямою мовою, враховуючи всі різновиди їх оформлення.

1. Дівчина сказала ... 2. Віктор здивовано вигукнув .... 3. Батько порадив дочці ... 4. Студенти вирішили ... 5. Перехожий запитав у мене ... 6. Викладач повідомив ...

Урок 26.Заміна прямої мови непрямою мовою

1. Вправа 1. Перетворити речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою.

1. «Якщо є учень, учитель знайдеться», - стверджує східна мудрість. 2. Катон сказав: «Пропав той день, що минув без користі». 3. «Земля дає все і збирає все», - говорили стародавні орачі. 4. Один мудрець вдало підмітив: «Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин». 5. Батько попросив сина: «Допоможи матері по господарству».

Вправа 2. Доповни речення прямою мовою. Заміни пряму мову на непряму.

1. .................................. вигукнув брат.
2.  Мама сказала……………………….
3. Вчителька попросила……………..

Вправа 3. «Ти – редактор». Відредагуй речення з непрямою мовою.

1. Хтось із глядачів прошепотів, що гра акторів не справляє на мене враження. 2. Мені натякнули, що краще не втручатися в мої справи. 3. Тренер поцікавився, що як би я вчинив у такій ситуації.

2021 - 2022 н. р.

Урок 1. Повторення

1.Перетворити речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою

Батько попросив сина: „Допоможи матері по господарству." Недарма в старовину мудреці казали: „Святе місце пустим не буває". „А що, коли я й справді лісова мавка?" - запитала дівчина грайливо. Гриць запитав: „Хлопче, ти бачиш скелю, на якій живе Мати Вітрова?" Один мудрець вдало підмітив: „Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин".

2.Спишіть, поставте розділові знаки при прямій мові.

Чи не час нам в дорогу спитав тато.
Син сказав я вже вивчив уроки
Три біди в людини  говорить народна мудрість   смерть, старість і погані діти.
Мамо  питаю  то льони цвітуть?
Ось я йду!  обізвалася Зима.
Яких же я людей бачу?  одказує Кармель.
Які надумав відкривать моря? питаю у малого капітана.

3.Поставте пропущені розділові знаки у реченнях з прямою мовою.

1. Будьте люде це постійний заклик і пересторога Шевченка (Є. Маланюк). 2. Та мені зав'язали руки люди Хай страждає кажуть треба так (І. Драч). 3. А слова плоть ясна і нетлінна Проблискує Народе встань (Д. Павличко). 4. Мамко гукаю сміючись та ви ж в мене ще зовсім молоденькі (Ю. Збанацький). 5. Люди що створили цю живу красу мабуть у душі поети подумав я оглядаючи все навколо (І. Цюпа). 6. Ти ба дивується Данило, високо зводячи брови. Сиплються як горох. 7. Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом писав Максим Рильський то найвідповідніше слово було б — боротьба (Л. Міщенко). 8. Воскреснемо бо світить нам у віки пророцтво Тараса Не вмирає душа наша не вмирає воля (Я. Гоян).

                              Урок 2. Цитати

1.Завдання: перепишіть  речення, розставте розділові знаки та  прокоментуйте їх необхідність і доречність при цитатах.
1.Найбільш значним досягненням людства у ХХ столітті було освоєння енергії атома. Створення атомних електростанцій принесло певні блага людству, але і чимало проблем наголошує В.Кандиба адже атомна енергетика тільки почала розвиватися а ми вже зіштовхнулися з такою грандіозною катастрофою як Чорнобильська. 

2.На думку О.Муранова дістануться люди і до «злих» вітрів з метою приборкання їх, щоб істотно зменшити те лихо, якого вони завдають.

3.О люди люди схаменіться!
І серцем до природи оберніться!
Не плюндруйте землю –  це наша святиня,
Вона нас годує – Земля-Берегиня.
                                    О. Ванжула

4.Природа мстить за кривди нам
твердить буковинський поет П.Палій і
додає Ми ще за все відповімо!

2.Тестове завдання з вибором однієї правильної відповіді:
1. Завершіть подане твердження: « Цитати на письмі виділяються…»:
а) за допомогою ком і тире;
б) за допомогою лапок;
в) дужками;
г) крапками з комами.

2.Укажіть правильний варіант виділення цитати.
а) «Багато сього літа зілля назбирала? – питає Тетяна і озирається по закутках, де стара приятелька держала насушене чародійне зілля» (О.Кобилянська).
б) «Королевою весняного лісу» вважають конвалію у народі.
в) «Як навесні добре ореться, буде добрий рік», – сказав Михайло Федорчук.
г) За словами А.Герцена: "Природа не може суперечити людині, якщо людина не суперечить її законам".

3. Які розділові знаки використовуються, якщо цитата супроводжується словами автора?
а) Як при непрямій мові;
б) як при прямій мові;
в) як при діалозі;
г) як при простих неускладнених реченнях.

4.Укажіть неправильний варіант виділення на письмі цитат.
а)  «Очисти душу, щоб прийняти мудрість, котра у підступну душу не входить,» –  писав М.Смотрицький.
б)  В.Симоненко застерігав: «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину».
в) За словами О.Довженка, «лиш сильним дано право на безсмертя».
г) «Без усякої іншої науки ще можна обійтися, – писав І.Срезневський, – без знання рідної мови обійтися не можна».

5. Завершіть подане твердження: «Цитата, що є віршованим текстом,…»
а) завжди береться в лапки;
б) береться в лапки, коли слова автора стоять перед нею;
в) не береться в лапки, якщо вона і слова автора знаходяться в окремих рядках;
г) не береться в лапки, якщо слова автора стоять після неї.

6. Укажіть рядок, у якому допущено помилку при перебудові речення з прямою мовою на речення  з непрямою мовою.
а) Дідусь таємницю повідав мені, що літечко любе зимує в сосні.
б) Господар каже слузі, що, небораче, це ти у всьому винен.
в) Рубін сказав, що він не хотів красти яблука.
г) Мальва, зовсім байдужа до материних надій, спитала, хто тепер хан (За В.Струтинським).

Урок 3. Складне речення,його ознаки

1.Спишіть текст. Знайдіть складні речення. Підкресліть граматичні основи в частинах складного речення.
            Сонце низенько

Сонце низенько, вечір близенько —

Спішу до тебе, лечу до тебе,

Моє серденько!

Ти обіцялась мене вік любити,

Ні з ким не знаться і всіх цураться,

А для мене жити!

Серденько моє, колись ми двоє

Любились вірно, чесно, примірно

І жили в покої.

Ой, як я прийду, тебе не застану, —

Згорну рученьки, згорну біленькі

Та й не жив я стану!

2.Прочитайте. Випишіть складні сполучникові речення. Назвіть засоби зв'язку між частинами виписаних речень.
Найдавніша ткацька майстерня

У селі Жванець на Хмельниччині біля Кам'янця-Подільського археологи знайшли ділянку доби трипільської культури (3500-1700 рр. до н. е.), де, за їхніми твердженнями, стояв ткацький верстат. На основі розкопаних там же фрагментів знарядь праці дослідники дійшли висновку, що первісний верстат був прямокутної форми. Він подібний до вертикальної рами, бокові ставиці якої захоплювали нитки основи, що звисали додолу. Для їх натягування та зручності переплітання внизу прив'язувалися кам'яні чи глиняні важки (3 «Книги рекордів України»).

Урок 4. Складносурядне речення

1.Дослідження-характеристика

Схарактеризуйте значення та структуру речень.  З'ясуйте, які смислові зв'язки встановлюються між частинами складносурядних речень з єднальними, розділовими та протиставними сполучниками.

 

1. Іван як Іван, та шайка не його.

2. Крутиться один з одним на своїй скибці, а сам ходить чорний, як земля.

3. Він бачить сльози на очах у жінки, і неспокій охоплює його.

4. Мати стогне, а Харитю живий жаль бере за серце.

5. Він усе зрозумів, і страшна безнадійність обняла його серце.

6. То зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, то заметушилась у травиці комашня, то розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо у небо.

7. Лікар іде додому, обідає, а по обіді він залишається у своїй хатині.

8. Чи то пташки ущухли, чи то звірина причаїлась, чи то малі комашки завмерли в травиці.

9. Круті глинясті стіни урвища  жовтіли, й лиш у горі, в глибоких заломах, бився крилами сполоханий морок.

10. Не то осінні води шуміли, збігаючи у Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

11. От тою-то лютою жінкою й дратували раз у раз Івана, та він не сердився і добродушно викручувався жартами.

12. На заході трохи вияснилось, та на мутному небі вирізалися контури чорних хмар.

Урок 5. Розділові знаки між частинами складносурядного речення

1. Зробіть розбір речення. Визначте вид сполучника. Доведіть, що це складносурядне речення. Розставте розділові знаки. Накресліть схему речення:

1.      Ти гукай не гукай а літа не почують. (Б. Олійник);

2.      Слова  полова але вогонь в одежі слова  безсмертна чудотворна фея правдива іскра Прометея. (І. Франко).

3.      На дубі довго не розкриваються бруньки зате довго восени дуб не ронить свого листя. (О. Копилєнко).

4.      Дерево стояло ще голе однак на віттях його вже починалось пташине життя. (Ю. Бездик).

5.      Люблю весну та хто її не любить на цій чудесній радісній землі. (В. Сосюра).

6.      А в кузні готують чересла вчорашні повстанці а в небі зоря озуває червоні               сап 'янці. (Леся Українка).

7.       Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть колосом шумлять.

8.       Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

9.       Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

10.   Чужих два слова в пісні буде  і пісня вся тоді чужа!

11.  Минулася буря і сонце засяяло.

12.  Відгриміло грозою відблискало розлилося в гаряче проміння   і над сивими обелісками молоде піднялось покоління.

2. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте межі частин складносурядних речень і поставте між ними коми. Підкресліть сполучники. Накресліть схеми речень.

1. Вітер напинає вітрило а (в)далині височіють вітряки, повернувши крила вітрові (на)зустріч (Ю.Белічко). 2. Дерева мене ч(е,и)кають і падає листя насте(ж,ш)ку і падають зорі в долоні і падає сон у траву... (І.Драч). 3. В'ється смуга сірого бетону під крилом могутнім літака і Бориспіль в(е,и)чоровий тане в пов(е,и)ні зеленій  вишняка  (М.Боровко).  4. Ні людей, ні хат не було але смужечка синього диму снувалася (по)між деревами  (Б.Лепкий). 5. Не тільки тужна пісня лилася із змученої душі матері а й протікали сльози гарячі на її обли(ч,чч)і  (Г.Тютюнник). 6. Свіча плакала і крізь ті сльози попливли перед очима картини пережитого (В.Сичевський). 7. Стихне м(е,и)лодія й (з,с)хлипне поволі срібна хмаринка перлистим дощем (З.Мороз). 8. Минає дощ та від його краплин не стане на душі моїй т(е,и)пліше (Л.Гудзь). 

Урок 6. Розділові знаки між частинами складносурядних речень (2 частина)

1. За поданими початками утворити складносурядні речення з єднальними або протиставними сполучниками. Поставити розділові знаки.

1. У пристанційному скверику озвалися солов’ї ... . 2. Хати ховалися за кучерявим осокорами ... . 3. На подвір’ї нікого не було ... . 4. У темряві вулиці спалахнули фари ... . 5. Раптом пролунала команда ... . 6. Гриміли постріли салюту ... . 7. На Дніпрі тремтіли вогники ... 

2.  Переписати. В кожному з речень підкреслити граматичні основи.  Обгрунтувати вживання тире.

    

   Дунув вітер понад ставом – і сліду не стало. (Т.Шевченко.) Дмухнув вітрець – і мрії ті пропали. (І.Франко.) Хитнув нежданий вітер верховіття – і падає на землю пташеня. (П.Перебийніс.) Вдарю я по хвилі золотим веслом – й зашумлять похилі верби над піском. (В.Сосюра.) А пройдуть весни – і гаряче літо похилить  кленів ковану красу. (А.Малишко.) Торкає вітер пальцем колосочки – й вони дзвенять. (В.Сосюра.) Ще хвилина -  і з жита заманячила дівоча постать. (Панас Мирний.) Волошки стоять на вікні – і дихає в хаті поле. (Т.Севернюк.) Станеш -  і тиша  теж зупиниться, повернеться до тебе й стоятиме поруч настороженою, чутливою сарною. (Є.Гуцало.) Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М.Коцюбинський.) Приходить пісня – і душа захмарена усе на світі може зрозуміти. (П.Перебийніс.)  Я усміхнусь – і все навкруг сміється. Співаю – і назустріч пісня ллється. (О.Довгий.) Збери шляхи мої – і встане даль. Річки з’єднай – і встане синє море. (А.Малишко.) Минає усе – і ніщо не мина. (Г.Коваль.)  Ударив дятел міцно по корі, ще раз ударив – і луна горою  пішла, пішла... (В.Грінчак.)

    

Урок 7. Складнопідрядне речення,його будова й засоби зв`язку в ньому

1.Пояснювальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи, поставити питання від головної частини до підрядної. Накреслити схему першого речення.

 

І. Де панують мир і любов, там не ллється кров. Впізнавай світу, поки молоді йдуть літа. Як буде правда, то буде й рада. Як буде мудра голова, то знайдеться й булава. Убрався в жупан і дума, що він пан. Тікай набік з дороги, бо суне пан безногий. І цариця стане ворона, як спаде корона. Як ти плачеш, твої вороги тішаться. Діждемо пори, що й ми вилізем з нори.

2.

Вибірковий диктант.

 

 Виписати  складнопідрядні речення. Назвати в них основну (незалежну) частину і підпорядковану, що приєднується підрядним сполучником або сполучним словом.

    У нашій країні важко знайти фольклорний танцювальний ансамбль, у репертуарі якого не було б гопака. Досвідчені козаки, які вміють битися в техніці бойового гопака, мають залізний характер і досконало володіють своїм тілом. Відроджувати бойовий гопак  В. Пілат  почав у 1985 році,  коли  започаткував  експериментальну школу з дослідження  гопака  як бойового мистецтва.

Танець – єдиний вид мистецтва, у якому ми самі є інструментом. (Рахель Фарнхаген)

 

Урок 8. Основні види складнопідрядних речень

1.Запишіть, замінивши прості, ускладнені поширеним означенням, речення на складнопідрядні з підрядним означальним.

1. Першим цегляним храмом Київської Русі була Десятинна церква, споруджена князем Володимиром Великим наприкінці X століття. 2. У середній частині пекторалі зображено великі квіти, оздоблені блакитною емаллю та скульптурними фігурками птахів (М. Русяєва). 3. Парк «Софіївка» — розкішний дарунок чоловіка своїй обраниці, символ нев'янучого кохання, створений заради й на славу цього почуття (О. Седак). 4. Композиція парку складається з водної системи — озер, водоспадів і цілої мережі каналів, пов'язаних з архітектурним комплексом (О. Седак). 5. Неподалік Сорбонни стоїть найстаріший храм Парижа (Святого Юліана Бідного), зведений за наказом Генріха І, чоловіка Анни Ярославни (О. Балабко). 6. Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа (О. Балабко). 7. Доведені до відчаю здирництвом Святополкових урядників, люди почали громити маєтки лихварів, воєвод та всіх багатіїв (М. Слабошпицький). 8. Зволожена нічною прохолодою, пахла травами наддніпрянська земля (І. Пільчук).

2. Творче моделювання.

Допишіть до головної предикативної частини підрядну, щоб утворилося складнопідрядне означальне речення. Скорис­тайтеся довідкою.

    1. Не перекидай на інших те, ... . 2. ... , той і собі має. 3. ... , того й величають. 4. Добре тому, ... сюди пече, туди гаряче; до­бре тому, ... : лежить собі. 5. Той щастя не знає, ... . 6. Найкращий той, ... . 7. Велике те слово, ... . 8. Кожна людина гордить­ся справою, ... . 9. Біда на світі, ... . 10. Не той молодець, ... , а той, ....  .

Визначте, які з речень власне означальні, а які займенниково-означальні, аргументовано доведіть.

Довідка: коли нема правди; кого шанують; хто для всіх дбає; що на печі, що на возі; хто горя не бачив; яку сама робить; що за водою пливе, що проти води; що дружбою зветься; хто любить робити людям добро; що мусиш зробити сам.

Урок 9. СПР з підрядними з`ясувальними

Дослідження-пояснення.

— Запишіть складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Дослідіть їх і поясніть, до яких слів відноситься з’ясувальна частина, якими сполучниками чи сполучними словами приєднується.

1. Мене вже не раз питали, чому не назад іду, не від фронту, а слідом.
2. А згодом я переконався, що дід казав правду.
3. Мені спочатку навіть здалося, що кружляю на одному місці.
4. Я зі страхом відчуваю, як десь глибоко в душі зв’язується й росте сум.
5. Я намагався уявити собі, які в собаки очі.

6. Дослідження-відновлення.

   — Доповніть запропоновані конструкції, утворивши складнопідрядні речення з підрядним з’ясувальним.

1. Батько знав, коли...
2. Учні стверджували, ніби...
3. Усім було відомо, як...
4. Світлану Олексіївну турбувало, що...
5. Перехожі поцікавилися, чи...
6. Власник магазину вимагав, щоб...
7. Адміністрація закладу отримала повідомлення, що...
8. 
   
9. Урок 10. СПР з підрядними обставинними способу і ступеня дії
10. 1.Попереджувальний диктант. Визначити вид підрядних частин. Назвати сполучники, якими підрядні частини з’єднуються з головними.

    І.Сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється. (М.Коцюбинський.) Мороз ударив так нагло, що побив геть усі чорнобривці в саду. (С.Павленко.) …Я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом отак, як сонечко пречисте літом. (Леся Українка.) Надворі було так ясно, що й глянути було трудно, не заплющивши трохи очей. (І.Нечуй-Левицький.) Як дозріває  день сліпучо ясний, так стигнуть щедрі помисли,  добро. (М.Карапка.) Повиснув чорний смог, повиснув, що аж зіщулилась земля. (З.Кучерява.)

11. 2. Вказати  складнопідрядні речення  з підрядними способу дії та з підрядними означальними. Пояснити, як  ви їх розрізнили.

    Криниця наша ця така глибока, що  видно зорі з неї і у ній. (В.Загороднюк.) Червоні яблука в кімнатах насипані, що ніде стать. (Д.Павличко.) Вже так натомився за краєм своїм тужити, що  вірші, здавалось, ридають уже під пером. (Л.Костенко.) Стільки років блукав, що вже й сивий я став. (Е.А.По.) Така тепер на світі наковальня, що  треба мати нерви, як дроти. (Л.Костенко.) В шумі липи стільки жалю, стільки, скільки щастя в нім. (Й.Коссу.) Такі в пасічників одухотворені лиця, наче з поля в село медові ріки течуть!. (Є.Гуцало.) Чемно вклонилася ти на прощання так, ніби ми й не зазнали кохання. (Г.Гайне.)

12. Урок 11. СПР з підрядними причини,мети

13. 1.Записати речення, довести, що вони складнопідрядні. У кожному з речень з’ясувати місце підрядної частини щодо головної, визначити її вид. Указати сполучники, за допомогою яких підрядна частина з’єднується з головною.

    Доростай, мій сину, до Людини, бо життя дається лише раз. (П.Камінський.) Стежку відшукати треба, щоб ходив ти вік у щасті. (Л.Барабаш.) А серце лиш тому не захолоне, що суть його – у вічному дерзанні. (О.Галета.) І знову Душа не здається і дає Судьбі відкоша. А Душа над Судьбою сміється, бо вона головніша – Душа! (І.Драч.) За переконанням Г.Сковороди, праця не за природними нахилами завдає людині шкоди, через те що щастя не в почестях і багатстві, а в чистій совісті, незалежності й сердечній веселості. (Б.Деркач.)
    
14. 2.Переписати речення, довести, що вони є складнопідрядними. Визначити вид підрядних речень, з’ясувати їх місце щодо речення головного.
    І. Мудрість одвічну з Святого Письма зачерпни, щоб напоїти прийдешнього в’янучі стебла. (А.Зігора.) Щоб з людьми було тобі не студно, не скупись на ласку і тепло. (П.Камінський.) Зберемось відразу, щоб далі йти дорогою одною. (О.Теліга.) Ще скільки мають гинути поети, щоб відродились честь і чистота? (Н.Поклад.) Можемо стати над прірвою в полі, щоб одвертати людей од біди голосом пісні і доброї волі. (П.Воронько.) Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров’ю свого серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов їржа. (Леся Українка.) І хотілось цілувати руки матері твоєї, що таку тебе вродила, що таку тебе зростила у підгір’ї між ялин. (М.Рильський.) І хрестить нас мати на ріднім порозі, щоб нам, її дітям, щастило в дорозі. (Д.Білоус.)
15. Урок 11. СПР з підрядними місця та часу

16. 1. Прочитайте складнопідрядні речення й визначте вид підрядних частин.

    1. Навесні, коли з високих гір сходить сніг і наповнює своїм холодом ріки, у карпатських лісах з’являється Чугайстер (С. Світова). 2. Україна моя починається там, де туга моя кінчається (П. Осадчук). 3. Коли внизу між стовбурами дерев за річкою зринуло червоне коло місяця, Данило ввійшов до сторожки (Гр. Тютюнник). 4. Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко). 5. Коли дочка задрімала, старі тихо ввійшли в хатину й посідали на теплій лежанці. 6. Сизий бузок переліз на гладеньке місце й вільно ріс собі там, де ходили людські ноги (Панас Мирний).

    2. Випишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними часу, а потім — з підрядними місця. Розставте в них розділові знаки.

    1. Коли на поріг вийшли молоді та свати музики утнули туш (Гр. Тютюнник). 2. Де воля родиться там загиба невіра (Д. Павличко). 3. Забудь усе й лети куди життя несе в огні труда (В. Сосюра). 4. Як мертво та сумно стане восени коли пташки покинуть наші степи та гаї й полинуть від нас за море в далекий теплий край — у вирій (А. Качан). 5. Я й справді ж бо на крилах мрії ніжної гойдавшись злітав аж ген туди звідкіль мені земля була — як на долоні (П. Тичина). 6. Скрізь де не гляну сухі тумани розляглися (Леся Українка).

17. Урок 12. СПР з підрядними порівняльними, наслідковими

18. 1.Вибірковий диктант

    Прочитати речення. Виписати складнопідрядні з підрядними наслідковими.
    1. Річка набрякла водою, так що берегів не видно (Є. Гуцало). 2. Однієї ночі сталося так, що я не міг заснути (М. Йогансен). 3. Пішли такі сніги, що за поріг не витягнеш ноги (П. Воронько). 4. Буває так, що в лютому весною пахне сніг (М. Нагнибіда). 5. Надворі було так ясно, що й глянути було трудно, не заплющивши очей (І. Нечуй-Левицький). 6. Хутір ховався серед дерев, так що влітку іншу хатку даремно шукатимеш (М. Трублаїні). 7. Сонце пекло так, що й уночі сніг пашів (Ю. Яновський). 8. Земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Коцюбинський). 9. Хлопці вийшли до села із заходу, так що тепер їм не було чого боятися
    (Г. Тютюнник).
19. 2.Дослідження-моделювання з підказкою
    Складнопідрядні речення з підрядними причиновими перебудувати у складнопідрядні речення з підрядними наслідковими.
    Зразок: Туристи вирішили зупинитися на відпочинок, бо йти вночі гірською стежкою було б небезпечно ( складнопідрядне речення з підрядним причини). – Вночі йти гірською стежкою було б небезпечно, так що туристи вирішили зупинитися на перепочинок ( складнопідрядне речення з підрядним наслідковим).
    Основні правила заміни: 1) причинові сполучники і сполучні слова опускаються; 2) підрядна причинова частина перетворюється на головну; 3) головна частина при підрядній причиновій перетворюється на підрядну наслідкову, яка за допомогою сполучника  так що приєднується до головної.
    1. Слідопити поспішають у поле, бо в них там теж є діло. 2. Дядько Македон був наш найближчий сусід через дорогу, бо жив якраз проти нашого двору. 3. Гнат правив у нас за старшого, бо в нього вже не тільки вуса посіялись, а й борода закучерявилась ( З тв. Ю. Збанацького). 4. З вікна відкривався чудовий краєвид, бо вночі сніг покрив землю срібною вуаллю. 5. Можна було сподіватися дощу, бо на небі збиралися великі хмари. 6. З вікна відкривався чудовий краєвид, бо вночі сніг покрив землю срібною вуаллю. 7. Все навкруги прищулилося й завмерло, бо загуркотів грім. 8. Жовтувата курява здіймалась в повітрі і колихалася над головами, бо юрба розбила ногами грубий пісок (М.Коцюбинський).
20. Урок 13. СПР з підрядними умови, допустовими
21. 1.Із поданих речень виберіть складнопідрядні з підрядними допустовими. Поставте чотирнадцять пропущених ком.
    
    1. Того хто тупцює на місці жодні перешкоди не зупинять. 2. Борис Савич дарма що не любив ув'язуватись в подібні дискусії цього разу все ж подав голос. 3. В дитинствві ми всі ще такі як задумала доля. 4. Моя далека юнь ти не здаєшся сном хоч зморшки на чолі все глибшають у мене. 5. Хоч був на слово гострий змовчав Стефан. 6. Цінуй чужі думки але не настільки щоб привласнювати їх. 7. Дарма що сніг хрумкотить під ногами але весна своє бере. 8. Нехай я отруєна злою журбою та в пісні на всяку отруту є лік. 9. Якщо людина відрікається родової пам'яті вона спроможна на все. 10. І хоч життя послало йому калюжу замість океану душа в нього була океанська.
    
    У вибраних реченнях підкресліть останні літери і дізнаєтеся, хто автор вислову "Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не потребувала друга".
22. 2.Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до частини «На цих вихідних ми обов’язково поїдемо до Києва…» додати
23. незважаючи на люті морози.
24. якщо купимо квитки на потяг
25. бо вже скучили за рідним містом
26. так що обов’язково відвідаємо Поділ. 
27. щоб краще дізнатися історію столиці.

Урок 14. СПР з кількома підрядними

1.Доведіть, що подані речення є складнопідрядними з однорідною підрядністю. Побудуйте схеми цих речень. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. Біда навчить, кому руку подати і від кого прийняти чесний хліб (Д. Павличко). 2. Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки (Є. Гуцало). 3. Я тут живу, на добрій цій землі, де йдуть дощі і дозріває колос, де білим цвітом облітають дні і став піснями мій жіночий голос (Г. Чубач). 4. Там, де Ятрань круто в’ється, де холодная вода, там дівчина воду брала, чорнобрива, молода (Нар. творчість).

2. Спишіть, розставляючи розділові знаки, спочатку складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю, потім - з однорідною, а потім - з послідовною.

1. Але правди в брехні не розмішуй не ганьби все підряд без пуття бо на світі той наймудріший хто найдужче любить життя (В. Симоненко). 2. Як тільки наступив вечір попереду встали силуети гір ніби вони виступали з блакиті самого небосхилу (Олесь Гончар). 3. Ми працю любимо що в творчість перейшла і музику палку що ніжно серце тисне (М. Рильський). 4. Напитай мені, брате, хату щоб корінням росла з Дніпра і щоб вікнами для добра слала пісню свою багату (М. Боровко). 5. Тепер чекай коли насниться літо і спогади у серці оживуть (І. Турчин). 6. На твоєму людському шляху каміння яке ти повинен прибрати щоб тим хто за тобою було легше (В. Сухомлинський). 7. Скільки б не судилося страждати все одно благословлю завжди день коли мене родила мати для життя для щастя для біди (В. Симоненко).

Урок 15. Безсполучникове складне речення

1.Підкресліть граматичні основи, накресліть схеми, поясніть смислові відношення між частинами.

Шануй і поважай матір і батька: вони дали тобі життя. Своєю працею й піклуванням вони несуть радість у твою колиску. Не забувай, що батьки також мають право на радість. Батьки ночей не спали біля твоєї колиски, вони прислухались до твого дихання, до биття твого серця. Дорожи честю сім’ї, оберігай її, як святиню. Де б ти не був, ніколи не забувай про свою рідну домівку (В. Сухомлинський).

2.Пояснювальний диктант. Визначити смислові відношення (одночасність, послідовність, зіставлення, пояснення, умову, причину, час, наслідок) між  простими реченнями у складних безсполучникових. Накреслити схеми перших  двох речень.

 Застеліть скатертиною стіл під гарячий округ короваю, я пахучого хліба накраю! (Є.Гончаренко.) Чаклує над діжею господиня – вже тісто піднялося до країв. (К.Лесьєв-Лесь.) В печі зникає біле чудо,  гарячі пахощі пливуть. Хлібина свіжа в хаті буде – її до столу радо ждуть. (С.Мордач.) Затишно в хаті, тепло і чисто, мову про хліб я заводжу навмисне. (Ю.Кравченко.) Примарилось: річки круті береги. (Л.Воловець.) Крізь темноту самотньо горить одинокая зірка ясная, її промінь так гордо горить, не страшна їй темнота нічная! (Леся Українка.)

Урок 16. Кома та крапка з комою у БСР

1.Прочитайте. Випишіть безсполучникові складні речення. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Вітер носиться, літає, топче луки і поля, жовті трави пригинає, лист зриває із гілля (Олександр Олесь). 2. Нічка крила опустила, ліс і поле полонила (Г. Донець). 3. Думає поле глибокую думу, спокоєм душу свою напуває, колос зелений зерном наливає (Олександр Олесь). 4. Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть (Т. Шевченко). 5. Сонце сяє, хвиля грає, тирса з вітром шелестить (С. Черкасенко). 6. Вітер колоски смикнув за вуса, місяць рогом настромивсь на небо (М. Вінграновський). 7. Квіт на каштанах так чисто і юно зайнявсь, вітер волого припав до пелюсток губами (Б. Олійник). 8. Внизу лиман лежав у очереті, бичків було в лимані без числа (Л. Костенко). 9. Як радісно ввійти в далекий давній світ і в відблисках його ловити світ новітній (М. Рильський). 10. Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста (В. Симоненко).

2. Спишіть, поясніть розділові знаки.

1. Помалу імла рідшає, яснішає; східний край неба обливається широким усміхом світання; світова зірка блідне і тремтить, догоряючи (М. Коцюбинський). 2. Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх, сама заснула коло їх (Т. Шевченко). 3. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь; широко стелиться килим ясно-зеленого вівса; далі темнішає просо (М. Коцюбинський). 4. Мерехтить над полем спека; одуд у балці степовій подає, неначе з глека, трьохскладовий оклик свій (В. Мисик). 5. Зійшли сніги, шумить вода, весною повіва; земля квіточки викида, буяє травка молода; все мертве ожива (Л. Глібов). 6. На землю вже тихий скрізь вечір лягає; з високого неба вже місяць сіяє; затихла і пташка, і людська розмова, мовчить, не шепоче зелена діброва (Б. Грінченко). 7. Сонце хилилося до заходу; небо було хмарне і тільки на заході ясно-червоне (О. Кобилянська). 8. Пройшовши по небу, тепла, тиха червнева ніч стала оволодівати землею; безмежний степ вщухав, корився, ніжнішав і м'якшав від її пестощів (Г. Тютюнник).

Урок 17. Двокрапка та тире у БСР

1.Скласти безсполучникові складні речення за поданими схемами-моделями. Виділити в них граматичні основи. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

1. [ ]: [причина].

2. [ ]: [пояснення].

3. [ ]: [доповнення].

2. Творче моделювання

Утворіть безсполучникові складні речення. Виразно прочитайте їх. Яка інтонація властива побудованим конструкціям? Які з них є інтонаційно виразнішими?

1. Стихла пісня. Тихо стало над степом (С. Скляренко). 2. Зникне мова. Народу більше нема (К. Ушинський). 3. У тебе смуток – в мене ревний жаль. У тебе вечір - в мене ніч і даль. (А.Малишко.) 4. Як зазиміє, жаба оніміє. 5. Як травень холодний, то рік хлібородний (Нар. творчість). На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами, громи роз’їжджають у хмарах, немов вози гуркотять. (Є.Гуцало.)

Урок 18. "Складне речення із сурядним і підрядним зв`язком. Розділові знаки"

 1. Спишіть подане речення, охарактеризуйте його

• Чим воно подібне до раніше вивчених синтаксичних конструкцій?
• Що ви помітили відмінного?
• Побудуйте схему поданого речення.

Я думаю про день майбутній, і любо бачити мені, що океан людський могутньо стає грудьми навстріч війні. (М. Сингаївський)

2 Запишіть речення, розставте розділові знаки, накресліть схему.

 Десь читав я що з літами все долає мудрий спокій і в красі його жорстокій не знайти юнацьких мрій.

3. І. Знайдіть і випишіть складні речення із сурядним і підрядним зв'язком. Яке одне речення ви не виписуватимете? Чому?

1. Святкове почуття наповнює дитячу душу, і я тішу себе, бо скоро до нас завітає справжня казка (В. Скуратівський). 2. Перед чорним шляхом, що пролягав через ліс, Ворон потяг повід ліворуч, але кінь стояв як укопаний (В. Шкляр). 3. Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці, бо щастя не дається дурно (М. Коцюбинський). 4. В обличчя віяв холодний західний вітер, розганяв густі хмари, і Марія подумала, що

той вітер і хмари мчать на неї з рідної Одеси, де зосталися батьки (В. Кучер). 5. Спустився вечір, і одразу похолоднішало, хоч удень була нестерпна спека (Олесь Гончар).

ІІ. Підкресліть у виписаних реченнях граматичні основи. Побудуйте схеми.