Індивідуальні завдання 6 клас

Індивідуальні завдання 5 клас 

Урок 1. Тема "Словосполучення. Речення"

1. Правила повторити за посиланням 1 , посилання 2 (тисни на слово посилання). Правила знати напам`ять.

2. Запам`ятай:

3. Виконати вправи в зошиті:

А). Запишіть слова та словосполучення. У кожному словосполученні визначте головне та залежне слово. Встановіть змістовий зв’язок між ними, поставивши запитання від головного слова до залежного.

Урожай — багатий урожай.

Бібліотека — шкільна бібліотека.

Перший — перший у навчанні.

Працювали — працювали на фермі.

Збирають — збирають яблука.

Б). Вибірковий диктант

— Прочитайте. З поданих речень випишіть 4—5 словосполучень. Визначте в них головне й залежне слово. Чому головні члени речення не утворюють словосполучення?

Веселе сонечко ховалось у веселих хмарах (Т. Шевченко). Сміялись небеса блакитні колись маленькому мені (Д. Білоус). Пропливають зорі України над моїм розчиненим вікном (В. Сосюра). Зірок достиглих розсипи небесні сіяють над оселями в селі (Д. Білоус). Гаснуть вогні у місті, ніби в безодню моря падають зорі янтарні (М. Рильський).

В). Переписати речення, підкреслити головні і другорядні члени речення.

У саду розквітали дерева. Біля хати ростуть вишні. Двері тихо відчинилися. Шелестить шовкова трава. Здалеку долинають нестримні звуки.

Урок 2. Тема "Лексика"

1. Вивчити правила

Пряме і переносне значення слів

Багатозначні слова мають пряме і переносне значення.

Пряме значення слова — це його основне лексичне значення. Найчастіше пряме значення є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Наприклад, слово гніздо означає “у птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят”:пташине гніздо.

Переносне значення слова — це його вторинне значення, яке виникло на основі прямого, наприклад: сімейне гніздо.

Часто в переносному значенні вживаються назви тварин: лисицею називають хитру людину, зайцем — боягуза, віслюком або бараном — дурня, ведмеде м або слоном — незграбу, левом, орлом — людину сміливу і відважну.

Слово в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чогось (предмета, дії, ознаки). Слово в переносному значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. Переносних значень у слові може бути кілька.

2. Виконати вправи

А). 

Розподільні диктанти

 

І. Запишіть словосполучення у дві колонки: у першу – з прямим значенням, а у другу – з переносним.

Золотий перстень, золоті руки; солодкий чай, солодке життя; залізний стілець, залізна воля; ідуть дощі, ідуть дівчата; тепла вода, тепла зустріч; гомоніли діти, гомоніла Україна.

 

ІІ. Багатозначні та однозначні слова запишіть у дві колонки.

Ручка, стіл, Київ, Дніпро, слово, іменник, голова, темний, диктант, урок, лексика, префікс.

Б). Попереджувальний диктант

  Переписати, підкреслити синоніми.

1.Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, і дорожче в час недолі? (Олександр Олесь) 2. Часом сопілка у горах заплаче, заквилить. (Б.Лепкий) 3. Реве, свище завірюха. 4. Гармидер, галас, гам у гаї. (Т.Шевченко) 5. Полотно переливалося червоним, калиновим та вишневим кольором. 

В). Вибіркові диктанти

І. Виписати антонімічні пари.

 

1. Молодість лінива – то старість плачлива. 2. Від гніву старієш, від сміху молодієш. 3. Дурень не любить розумного, а п’яний тверезого. 4. Якби ж той розум спереду, що тепер ззаду. 5. Чим вище злетиш, тим нижче впадеш. 6. Що легко прийде, то легко піде.

                                                           (Нар. творч.)

 

ІІ. Випишіть омоніми. Придумайте з ними словосполучення.

1. За рідний край і життя віддай. 2. Де рідний край, там і рай. 3. Правда – край порога, а неправда – біля стола. 4. Щоб хліб мати, треба добре працювати. 5. Мати сина виглядає. 6. На будову привезли балки. 7. За селом була балка, за нею починався ліс.

                                                           (Нар. творч.)

Г).Диктант «Поліглот»

Перекладіть українською мовою наведені слова, доберіть до них синоніми.

Much

Sad

Old

Ґ). Поясніть лексичне значення поданих паронімів письмово. Із 2-3 складіть речення. Скористайтесь словником паронімів за посиланням.

сиротити - сиротіти; особовий — особистий; заповіт — заповідь; тактовний — тактичний; грант — гранд; квартирка — кватирка.

Урок 3. Тема "Будова слова"

1. Вивчити правила:

БУДОВА СЛОВА

 

Будова слова	–      це розділ мовознавства, що вивчає	значущі частини слова
(морфеміка)		(морфеми)

 

Закінчення – це змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення і служить для узгодження слів у реченні.

Щоб визначити закінчення, треба змінити форму слова (рід, число, відмінок; у дієсловах – особу, а в минулому часі – рід):

Рідний – рідна – рідне; стіл – столи; школа – школі – школою; працюю – працюєш – працюють; писав – писала – писало.

 

Основа – це частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне значення слова. до основи входить корінь, суфікс, префікс.

 

Корінь – головна значуща частина слова. корінь – спільна частина споріднених (спільнокореневих) слоів.

Щоб визначити корінь, треба дібрати кілька спільнокореневих слів (таких, щоб у їхній спільній частині залишалося якомога менше спільних букв).

          Почути – чути, чутки, чую, чуйний.

 

          Спільнокореневі (споріднені) слова – це слова, лексичні значення яких хоч і різні, але мають між собою щось спільне (відносяться до однієї теми):

          Море, моряк, морський.

          Спільнокореневі слова можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови.

 

Префікс – значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових спільнокореневих слів (надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні).

               Великий – невеликий, превеликий.

          Щоб визначити префікс, треба спробувати дібрати слово тієї ж самої частини мови з таким же префіксом, але з іншим коренем (переконатися, що такий префікс існує):

          Схопити – сфотографувати; найкращий – найрозумніший.

 

Суфікс – значуща частина слова, яка стоїть після кореня й служить для утворення нових спільнокореневих слів (надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні).

Ведмідь – ведмедик, ведмедище; гніздо – гніздовий, зніздитися.

Щоб визначити суфікс, треба спробувати дібрати слово тієї ж самої частини мови з таким же суфіксом, але з іншим коренем (переконатися, що такий суфікс існує):

Учитель – вихователь; питаємо – дихаємо.

 Правило за посиланням. (ЗНАТИ!!!!!!)

2. Виконати  вправи:

Розподільний диктант

          Запишіть слова у три колонки: у першу – із закінченням; у другу – з нульовим закінченням; у третю – без закінчення.

 

Місто, столиця, Київ, щиро, майдан, пісня, мелодія, ліс, узлісся, пролісок, хор, син, радість, ніч, проміння, салют, вулиці.

 

           

Пояснювальний диктант

Підкреслити спільнокореневі слова.

 

1.Покину, покину чужую чужину та на Україну соколом полину. (П.Куліш) 2. Березень березовим віником зиму вимітає, а від березневих дощів земля квітне. (Нар. творч.) 3. Можна смерть лише смертю здолати, тільки в цім таємниця буття. 4. І зерно мусить вмерти, щоб дати в життєдавчому житі – життя. (Є.Маланюк)

 

Виділіть у словах корінь, суфікс і закінчення.

 

Вітерець, мороз, холод, морозище, вітер, морозець, холоднючий, вітряний, морозиво, вітрисько, вітряк, холодненький, морозний.

 «Кольорове слово»

Спишіть, одним кольором підкресліть змінні, іншим – незмінні слова. У змінних словах визначте основу та закінчення, у незмінних – укажіть належність до частини мови.

Сестриця, милосердний, ненароком, світлоносний, диво, лісничий, доброта, наввипередки, співчувати, прикрощі, безвітряно, вершки, віра.

 

 Урок 4. Тема "Фонетика"

1.Вивчити правила

Фонетика (від. грец. phonetikos — звуковий) — це розділ мовознавства, що вивчає звуки  мови. 

Звук — найменша одиниця мови та мовлення.

В українській мові 38 звуків. Вони поділяються на дві групи: голосні й приголосні.

  

Голосні звуки утворюємо лише за допомогою голосу. Усього є 6 голосних: [а], [о], [у], [е], [и], [і].

  

Розрізняємо наголошені й ненаголошені голосні. Якщо на голосний звук при вимові падає наголос, то він наголошений. Якщо наголос не падає, то звук ненаголошений.

Щоб дізнатися, як правильно наголошувати слова, потрібно користуватись словниками: орфоепічним, орфографічним, тлумачним.

Приголосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків.

Алфавіт — це розташовані в певному порядку букви. Український алфавіт складається з 33 букв.

Виконати вправи 

1. Диктант-завдання

Запишіть слова, зробіть їх транскрипцію.

Україна,  бур’ян, бджолиний, синя, сьомий, аґрус, гуля, дрюччя, деталь.

2. Запишіть слова і поділіть їх на склади, вкажіть закриті і відкриті склади.

 

Плуг, грамота, їхній, місяць, дзеркало, майдан, перевірка, садок, вишня, газета, батьківщина, сіль, ясен, сльози, алфавіт, читання, віл, яма, корінь, офіцер.

3.Вибірковий диктант

Записати слова, у яких букви я, ю, є, ї, позначають два звуки.

Зілля, сім’я, течія, приятель, ясний, м’язи, поля, Юля, тюль, в’юн, реєстр, сядь, солов’їний, бур’ян, ряд, в’їзд, моєю, пояснення, земля, м’який.

4.Графічний диктант

Визначте у словах  дзвінкість і глухість початкових приголосних звуків, використовуючи умовні позначки:

◊ - дзвінкий приголосний;

○ – глухий приголосний.

Йосип, порада, піч, дружба, гра, воїн, мова, хор, журба, скарб, золото, роса, кора, море, факт.

Урок 5. Тема "Уподібнення та спрощення в групах приголосних"

1. Вивчити правила

Уподібнення - це наближення звучання одного звука до іншого.

Уподібнення за дзвінкістю	уподібнення за глухістю	уподібнення за м’якістю
Дзвінкий шумний приголосний, впливаючи на попередній глухий, що стоїть з ним поряд, перетворює його на відповідний дзвінкий: боротьба – [б о р о д´б а́], молотьба – [м о л о д´б а́]	Дзвінкі звуки перед глухими в середині слова не уподібнюється до глухих. Лише звук [г] перед глухими звуками вимовляється так, як парний йому глухий [х] у деяких словах: легко – [л е́ х к о], вогко – [в о́ х к о], нігті – [н´і х т´і], кігті – [к´і х т´і], дьогтю – [д´о́ х т´у]	Перед наступними м’якими або пом’якшеними приголосними у вимові виступають м’які [д´], [т´], [з´], [с´], [ц´], [н´], [д´]: [р а́ д´і с´т´]. Але перед приголосними [р´], [к´], [г´], [м´], [б´], [в´], [ф´], [ш´], [ч´], [ш´], що стоять на початку кореня, приголосні [д´], [з´] у кінці префікса зазвичай не пом’якшуються: відвіку – [в´і д в´і к у], звідкіля – [з в´і д к´і л´а́],

   Спрощення у групах приголосних – це фонетичне явище, яке полягає у втраті одного із кількох приголосних звуків. У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.

Спрощення на письмі

Спрощуються звуки [д], [т], [л], [н], [к] у таких групах приголосних:

•  здн — зн: проїзд — проїзний; поїзд — поїзний;
   
•  ждн — жн: тиждень — тижневий;
   
• стн — сн: радість — радісний; уста — усний;
   
• стл — сл: щастя — щасливий; лестити — улесливий; стелити — слати;
   
• слн — сн: мисль — умисний, навмисно; масло — масний, Масниця; ремесло — ремісник;
   
• рдц — рц: серденько, сердечний — серце, серцевина;
   
• рнц — нц: чернець — ченці;
   
• зкн — зн: бризки — бризнути;
   
• скн — сн: блиск — блиснути, тиск — тиснути, АЛЕ  випуск — випускний, виск — вискнути.

Зверни увагу!

У цих правилах є винятки: тоскно, скнара, скніти, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, шістсот, п'ятдесят, зап’ястний, хворостняк,  дев'яностники  і похідні. АЛЕ  надкісниця.

Спрощення лише у вимові

Спрощення не позначається на письмі, а тільки у вимові (букву т у буквосполученні стн  зберігаємо, хоч відповідний звук не вимовляємо):

• у запозичених словах: баласт — баластний, контраст — контрастний,  компост — компостний, гігант — гігантський, агент — агентство, студент — студентство;
   
• у групах стц і стч: невістка — невістці, невістчин; хористка — хористці, хористчин; пастка — у пастці.

2. Виконати вправи

1. Правописний практикум

Спишіть. Позначте орфограми. Назвіть групи приголосних, які спрощуються.

Захис..ний, контрас..ний, тиж..невий, зап`яс..ний, щас..ливий, улес..ливий, шіс..сот, прої..ний, пес..ливий.

2.Вибірковий диктант

Виписати слова, в яких відбулося спрощення.

1.Дівчинка сонце ловила руками, сонце у чистім карпатськім озерці. І радісно сонцю від того на серці. (П.Воронько) 2. Радісна праця – ознака творчості. (Ю.Яновський) 3. Вздовж дороги вервечкою розтягнулось шістнадцять плугів. (М.Стельмах) 4. Добре леву: в лева грива! А тому-то він щасливий. (Є.Гуцало) 5. Притихлі явори стоять безшелесно. (Ю.Збанацький)

3.Випишіть подані слова у дві групи, у яких спрощення в групах приголосних відбулося 1) у вимові й на письмі, 2) тільки у вимові. Доберіть спільнокореневі слова з відсутніми приголосними і підкресліть групи, у яких відбулося спрощення. 

  Міський, улесливий, ремісник, агентство, проїзний, шелеснути, чесність, звістці, роз’їзний, дилетантський, притиснути, якісний, контрастний, перехресний, серце, пристрасний, безкорисливий, гуснути, піаністці, налисник, провісник, навмисне, захисник, людство, доблесний, хустці, у відпустці.

 4.Попрацюй в "Тренажері з правопису української мови". Виконай завдання та інтерактивні тести онлайн. Вдосконалюй правописні навички за посиланням. (Перевіряєш сам себе). Мені виконання цього завдання не потрібне, це для тебе, для твого розвитку.

5. Пограй в інтерактивну гру за посиланням. (Знову вправа для твого розвитку).

6. Ігри на спрощення за посиланням.

Урок 6. Тема "Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків"

1. Вивчи правила за посиланням.

2. Виконай вправи

Завдання І: дібрати до поданих слів спільнокореневі. Записати, вказати випадки чергування голосних.

Дріб, кінь, ніч, плід, кіт, камінь, ячмінь, берізка, бій, боєць, радість, гірник, осінь, схід.

Завдання ІІ: записати подані назви населених пунктів у родовому відмінку. Які звуки при цьому чергуються? Зразок: Львів – Львова.

Харків, Миколаїв, Київ, Чернігів, Канів, Фастів, Бердичів, Тернопіль.

Урок 7. Тема "Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків"

1.Вивчи правила:

2.Виконай вправи

2.1).Від поданих слів утворіть такі форми й доберіть такі спільнокореневі слова, у яких відбуватиметься чергування приголосних звуків. Запишіть ці слова.
Подруга, ходити, блиск, сказати, писати, ловити, пастух, розграфити, козак, луг, муха, мостити, спустити, городити, громити, їздити, летіти, любити.

2.2).Доберіть до поданих слів однокореневі чи утворіть такі форми, у яких відбувається чергування приголосних г – з – ж, к – ц – ч, х – ш – с.

Допомога, колега, луг, увага, крига, діалог, рік, техніка, фонетика.

2.3).На місці крапок вставте і-й, у-в та поясніть їх вживання.

1. Павло пішов по алеї, … йому здавалось, ніби гілля … гущавині пригнічує його зверху до землі (Н.-Л.). 2. … прибалтійських народів існує легенда, пов’язана, з нещасливим коханням дівчини, яку забрало море (І. Ц.). 3. Як … минулого літа Інна з Мудриком подовгу мовчали – кожен про своє (Є. Гуц.).

Урок 8. Тема "Правила вживання знака м`якшення та апострофа"

1. Вивчи правила

Ь   пишеться	Ь не пишеться
1. Після м’яких д, т, з, с, ц, л, н: мідь, гість, зав‘язь, вісь, олівець, сіль, олень.	1. Після б, п, в, м, ф: голуб, насип, любов, вісім, верф.
2. У дієсловах на –ться: вибачається, умивається.	2. Після букв ж, ч, ш, щ: ріж, річ, вишня, хвощ.
3. Після букви л, що позначає м’який приголосний, який стоїть перед іншим м’яким приголосним: їдальня, пальці, сільський 4. У буквосполученнях –льк-, –льч-, –льц-, –ньк-, –ньч-, –ньц-: лялька — ляльчин — ляльці, ненька — неньчин — неньці.	3. Після букви р: базар, кобзар, писар. 4. Після н, л   у буквосполу­ченнях –лк-, –лч-, –лц-,  –нк-, –нч-, –нц– : Наталка—Наталчин — Наталці, хустинка — хустинці.

Виняток: Горький

Нам треба добре запам‘ятати ці сім літер.

2.Виконати вправи

1.Записати спочатку слова з м’яким знаком, а потім ті, що пишуться без м’якого знака.

Жмен...ці, ін...ший, лос.йон, одц...вітати, Ірпін..., жін...ці, щиріст....

Ключ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву — прочитаєте назву села, де народився Т. Шевченко.

2.Записати спочатку слова з апострофом, а потім — без апострофа.

Зв...зок, тьм...яні, реп...яхи, Солов...йов, арф...яр, пор...ядок, бур...яни, п...єдестал, духм...яна.

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву, прочитаєте назву села, де жив Т. Шевченко.

3.Виконати контрольну роботу за посиланням

Урок 9. Тема "Речення з однорідними членами"

1. Вивчити правила 

2. Виконати вправи

Диктант «Визбирувач»

Визбирати із запропонованих речень однорідні члени речення, вказати їх кількість.

1.Тягнуться до сонця і квіти, і трави, віти кучеряві, гори голубі. 2.Ось уже з місяць стоять теплі, погожі, навіть спекотні дні. 3.Я про все співаю молодо і дзвінко. 4.Люблю я ключі журавлині, копитами вибитий шлях, сади на моїй Україні і зорі в її небесах.

Графічний тест

Вставте замість кружечків відповідні сполучники ( а, але чи і). Підкресліть однорідні члени речення.

Будь сміливим не язиком, ○ ділом.

Вовк линяє,○ вдачі не міняє.

Мудрим ніхто не вродився, ○ навчився.

Їж хліб з сіллю ○ з водою, ○ живи правдою святою.

Перепишіть, на місці крапок уставляючи узагальнювальні слова. Поясніть вживання розділових знаків.

Коло хати ... : вишні, черешні, яблуні. Перед вікнами ... : бузок, барбарис. Під вікнами ... : півники, красоля, півонії, крин (лілея), нагідки. (За Д. Чередниченком)

Урок 10. Тема "Звертання. Вставні слова. Складні речення"

1.Вивчити правила

2.Виконати вправи

Буквений диктант

Визначте звертання, використовуючи буквені позначення:

Н – непоширене звертання;

П – поширене звертання.

1.Спи ж ти, малесенький, пізній – бо час.

2.Квітни, міцній, наша рідна державо!

3.Україно, ти для мене диво.

4.Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!

5.Місяченьку, ходи до нас!

6.Гей, березо срібно коро.

7.І зберіг я тільки, ненечко, скарб один, що ти дала, золоте, як зірка, сердечко.

8.Мужай, прекрасна наша мово!

9.Возрадуйся, мій сивочолий Києве!

10.Хліб- сіль тобі, світе, на гордім – нелукавім рушнику вкраїнськім.

Диктант «Визбирувач»

Визбирати із запропонованих текстів ( картки з текстами) звертання, вказати їх кількість.

Група 1. Мово наша! Пречиста незаймана Діво! З козацьких степів яничарами впіймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий мир ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжищ продана! Стражденнице, великомученице! Матір Божа наша, в Сибіри й на Колими погната, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стона­дцять раз розстріляна, чорнобильською погибеллю засіяна! Прости ж їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні й невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану. І прости цю велестражденну землю (К. Мотрич).

Група 2. Здрастуйте, дорогі мої мамо, тато і братик Михайлик! Повідомляю вам, що я живий, здоровий, чого щиро і вам бажаю. Вибачте, що затримався з відповіддю: не було вільного часу. Доводиться часто виходити на охорону державного кордону, а після повернення на заставу виконувати різну роботу. Мамо, спасибі вам за всю домашню науку. Тепер вона мені дуже пригодиться. А хлопцям, які не вміють, важче. Та нічого, стараються, вчаться. Інакше в нас і бути не може. Обов'язки солдатські я освоїв добре, знаю, де що стоїть, лежить чи росте. Тут мені у великій помочі фізкультура і спорт, якими я займався вдома. Так що, тату й мамо, скажіть Мишкові, щоб він по-справжньому займався спортом, не лінувався. У школі на фізкультурі теж, щоб старався, на секції ходив. Це йому дуже знадобиться,коли підросте і піде служити в армію. Закінчуючи свого листа, хочу написати вам, дорогі мої: працюйте і живіть спокійно, без тривог. Такі хлопці, як я, надійно охороняють кордони нашої держави.Обіймаю вас усіх і міцно-міцно цілую. Ваш Юра (Ю. Голобородько).

Вибірковий диктант – завдання

Виписати звертання, визначити їх відмінок.

1.Горе тобі, воле, якщо тебе корова рогом коле. 2. Держись, Хома, іде зима. 3. Мели, Іване, доки вітер не перестане. 4.Надівай, пес, ярмо, коли волів не вгледів.

Вправа – завдання

Зробити синтаксичний розбір речень із звертаннями.

1.Душа полів, ти пам`ятаєш стерні? 2.Пригорнись до мене, Слово, коли щира ллється мова.

Творча робота

►  Доповніть указаний текст вставними словами. Запишіть, розставляючи розділові знаки.

Синиця

Цю пташку зустрінеш ... у місті і в селі. Зимою вона ... прилетить до вікна. Постукає дзьобиком нагадає про себе. Діти нагодуйте мене!

Зате влітку синиць не видно. Весь літній день вони ... у справах, їм треба ... нагодувати своїх діточок. Ось і вються пташки від гнізда до яблуні гусениць збирають.

Цифровий тест
►  Позначте цифрами: 1 — просте речення; 2 — складне речення.

 Настав теплий ранок, дихає свіжістю земля.
Кленовий листочок покружляв у повітрі й упав у калюжу. У лісі сльозяться крихітні струмки, розквітає кожна квітка. За селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього. За багато віків Київ пережив і побачив немало. З року в рік Київ прикрашається новими будинками, парками, проспектами.
Злетіла пташка високо, а людина ходить тільки по землі. 

Урок 11. Тема "Пряма мова. Діалог"

Виконати вправи

Творче конструювання

 Перебудуйте речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою. 

   «От і принесли нам лебеді на крилах життя», - говорить до неба і до землі мій дід Дем'ян (М.Стельмах). «Не жалій часу на читання!» - радив переписувач літописів Іван Томашевський.  “Чого зажурився мій любий козак?» - питає дівчина вродлива (Леся Українка).

Схематичний тест

Запишіть схематично пряму мову та слова автора, використовуючи умовні позначення: А: «П». (?!)- пряма мова стоїть після слів автора;

                        «П»(?!), - а. – пряма мова стоїть перед словами автора.

1.    «Не кидайся хлібом, він святий!» - в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі.

2.    Дід учив: «Бережися ганьби! Ми козацького чесного роду!»

3.    У народі кажуть: «Нехай та тривай – то недобрі люди».

4.    «У надмірній суперечці губиться правда», - то народна мудрість вчить.

5.    «Завтра,  завтра, не сьогодні!» - так говорять ліниві й голодні.

6.    Світить нам у віки пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля.»

Орфографічно – пунктуаційний практикум

Запишіть текст у формі діалогу. Поясніть розділові знаки в діалозі.

Ти сьогодні добре прожив день спитав батько.

Я сьогодні зайчика намалював відповів Микола.

6 клас

Урок 12. Тема "Активна і пасивна лексика"

1. Виконати вправи

 Спишіть речення. Поясніть, яких професій стосуються названі в реченнях предмети.

1. У кімнаті на спеціально обладнаному робочому столі знаходимо ножиці, наперсток, голки, праску. 2. У дідовій майстерні попід стіною були виставлені діжки, бодні, дерев'яні відра, обручі; на лавках лежали рубанок, пилка, свердло, обценьки, напилок. 3. На екскурсії в порту діти побачили справжній трал, різноманітні сітки, локатор, рибопідіймальний механізм. 4. Майстер установлював домкрат, щоб замінити колесо; поряд лежав набір торцевих і накидних ключів.

Поясніть, яких професій стосуються названі в реченнях предмети.

2.До поданих діалектних слів дібрати літературні відповідники. За потреби звернутися до словника.

Жовнір, гандибу́рка,  керниця, коц, кошуля, ногавиці, митка, ожіг,  тупиця, фамілія, фая,  спудитися, пироги,  ринка.

Для довідок. Солдат, картопля, криниця, ковдра, сорочка, штани, ганчірка, кочерга, сокира, сім’я, буря, злякатися, вареники, каструля.

Урок 13. Тема "Фразеологізми"

Правила вивчити із зошита!!!!!

1.Пояснити значення поданих фразеологізмів. (Відповідники в довідці).

Точити теревені; бити байдики; мокрим рядном накрити; у сірка очей позичати; побити горшки; гнути кирпу; задніх пасти; передати куті меду; залити сала за шкуру.

Для довідок. Базікати, безпредметно говорити; нічого не робити; накинутись на когось із докором;  про людину, яка соромиться ганебного вчинку; посваритися; задаватися; бути останнім, відставати в чомусь; перебрати у чомусь зайвого; завдати комусь лиха.

2. Скласти речення з фразеологізмами, пояснити їх значення.

Ні світ, ні зоря; тримати язик за зубами; накивав п*ятами; як крізь землю провалився.

Урок 14. Тема "Словотвір. Основні способи творення слів"

Правила вивчити із зошита!

1. Зробити словотвірний розбір слів.

День, осінній, нога, співак, ікра, парк, перехід, ракета, кінотеатр, океан.

2.Запиши  слова парами і віднайди твірне та похідне слово. Познач,  за допомогою яких значущих частин утворилися нові слова.

Традиція, традиційний; скарбниця, скарб; безнаціональний, національний; мудрість, мудрий; народ, народний.

3.Утвори словотвірні ланцюжки від слів море, читати, багатий. З одним з утворених слів складіть речення.

Зразок: школа – шкільний, пришкільний, школяр, школярка.

4. . Від поданих прикметників утвори іменники із суфіксом –ин(а):

німецький - _____________________________, угорський - ___________________________,

словацький - __________________________, турецький - ___________________________, житомирський - __________________________, панський - ________________________, рівненський - __________________________, кріпацький - __________________________, миргородський - __________________________, козацький - _______________________, галицький - __________________________, дрогобицький - _________________________.

Урок 15. Тема "Правопис складних слів. Написання слів з пів-. Творення та правопис складноскорочених слів"

1.Вивчити правила із зошита.

2.Виконати вправи.

1.Розподільний диктант

Запишіть слова, розподіливши їх на два стовпчики:

 

Складні слова	Складноскорочені слова

Профком, квартплата, плодоніжка, науково-дослідний, небосхил, держбюджет, державно-правовий, держінвестор, військовослужбо­вець, військкомат, дитфонд, райцентр, спортпрогноз, спорткоментар, спортивно-розважальний, політтехнолог, політрада.

2.Запишіть слова, поясніть правопис частин пів-, напів-, полу- з іменниками.

Пів/аркуша, пів/години, пів/дюжини, пів/карбованця, пів/коло, пів/місяця, пів/яблука, пів/юрти, пів/Києва, пів/огірка, напів/автомат, пів/ящика, напів/провідник, напів/сон, полу/мисок, полу/кіпок, пів/класу, пів/Кавказу, напів/фабрикат, пів/острів, пів/Одеси, пів/день.

                                     Урок 16. Тема "Іменник як частина мови"

1.Вивчити правила із зошита.

2.Виконати вправи

Прочитайте текст. Випишіть іменники.

Василь Сухомлинський – автор понад 1500 художніх мініатюр: казок, оповідань, легенд, притч, новел. Усе життя вчителював, працював директором школи. Упродовж тридцяти двох років вів щоденник, у якому затісував свої спостереження за дітьми. А потім його роздуми виливалися на папір і ставали книжками (За О. Сухомлинською).

Прочитайте текст. Визначте рід, число, відмінок виділених іменників.

Ми часто кажемо один одному: “Бажаю тобі всього доброго, бажаю тобі добра і щастя”. Це не тільки ознака ввічливості. У цих словах ми виявляємо свою людську сутність і ставлення до найбільшої цінності – людини. Слова мають чудодійну властивість. Вони пробуджують почуття взаємної довіри, зближують людей, відкривають їм душі (За В. Сухомлинським).

 Урок 17. Тема "Іменники- назви істот і неістот, загальні і власні назви. Збірні іменники"

Розподільний диктант. 

 Іменники - назви істот та назви неістот записати в дві колонки.

Земля, сонце, мурашка, пісня, соловей, життя, рибина, кіборг, натхнення, відкриття, личинка, жар-птиця, черевик, мікроб, інфузорія, троянда, колібрі, картина, дівчатко, зіронька, краб, Горбоконик, песиголовець, богатир, Котигорошко, переможець.

Переписати, вибираючи з дужок велику чи малу букву. На місці крапок вставити пропущені букви.

Б’ють гармати за горою, коні мчать на (Ж,ж)овті (В,в)води. (А. Малишко.) Ятриться здавна українська рана… І як нам треба ще (С,с)ірка (І,і)вана! (Яр Славутич.) На (В,в)..ликдень на соломі против сонця діти грались собі крашанками… (Т. Шевченко.) Між сосен стелет..ся ст..жина, гойдає віт..р царство трав. Колись отут ходив (Т,т)ичина, сюди (М,м)алишко пр..їжджав. (М. Луків.) За (Б,б)орисполем житом виспілим хоч які зам..луються очі. (В. Швець.) Я стою на (К,к)иївській (Г,г)л..бочиці і м..луюсь відбл..ском зорі. (В. Миколайчук.)  І всміхаєт..ся тепло мені наш (Д,д)ружок, що дріма на ряднині. (В. Грибенко.)

Урок 18. Тема "Рід іменників. Рід незмінюваних іменників"

 1.Визначити  рід іменників у поданих словах:

Зима, свято, Микола, перешкода, подарунок, листоноша, путь, нежить, торбинка. 

2. Поєднати словосполучення  із незмінюваним іменником. Дібрати прикметники до незмінюваних іменників.

Столиця Грузії                                                таксі

горбатий бик                                                   Тбілісі

підземна міська залізниця                               турне

поїздка за кордон                                            зебу                       

автомобіль з лічильником                               ательє

теплий шарф                                                    метро

місце пошиття одягу                                        кашне

окуляри без оправи                                       піаніно

невеликий гаманець                                       портмоне                                                                                    

музичний інструмент                                      пенсне

найменша пташка                                           Токіо

людиноподібна мавпа                                     колібрі

маленький кінь                                                шимпанзе

столиця Японії                                                     поні

1.   3. Вибірковий диктант

Виписати незмінювані іменники, дібрати до них прикметники.

1. Якось ненароком у кафе зустрів я чоловіка в галіфе.

2. Вирує цунамі, і очі смутніють у нашої мами.

3. У ліс поїдемо усі на новенькому таксі.

4. Із веселим шимпанзе  ми одягнемо пенсне.

Урок 19. Тема "Число іменників"

1.Розподільний диктант. Іменники, що вживаються тільки у формі однини та тільки у формі множини, записати у дві колонки.

Карпати, Україна, мідь, мед, іменини, двері, Жуляни, нафта, заробітки, Донбас, хащі, боротьба, сукно, терези, Львів, ясна, Суми, молоко, джунглі, сум, макарони,  вермішель, ночви, алюміній, бетон, ясла, канікули.

2.Попереджувальний диктант. Іменники, що вживаються тільки у формі множини, підкреслити.

1. Годі, діброво, тобі сумувати… Глянь, зеленіють високі Карпати… (З. Красівський.) Як попіл, падали на гай холодні присмерки. (М. Рильський.) До гострих пахощів гречок примішувався свіжий дух материнки, ромену та чебрику. (О. Кониський.) В хлопців щелепи, як жорна, під pум’янцем ходять жовна. (Л. Костенко.) Ворона з’їла гаву, сиром закусила. У лестощах бува магічна сила! (В. Лагода.) Наївся дрижаків. (Нар. творч.)

Урок 20. Тема "Відміни  іменників"

1. Випишіть з тексту іменники І відміни й поділіть їх на групи.

1. І за вечерею, і після вечері ми довго розмовляли (Ю. Збанацький). 2. Я добрий од свідомості своєї сили. 3. Як тільки де стрельне, так мене лихоманка на метр од землі і підкине. Навіть з власної гвинтівки боявся вистрілити. 4. Я ніколи не забуду тієї картини. Лісок молодий, край нього — по той бік межі — пшениця достигає, мир і тиша, сонце просвічує в кожній стеблині... 5. Рушницю взяв Микола. 6. Старшина доповів їй, що всі приписи медицини виконано... 7. Каша була готова. 8. Постелили на підлозі. 9. Здійнялись і палати, й мости, мов жаліється хвиля осіння, цілує полянам червлені щити золоте надвечірнє проміння (В.Сосюра).

2.Запишіть подані іменники у формах давального і кличного відмінків однини. З одним словом кожної групи складіть речення.

1) Катерина, Ігор, молодість, гончар.

2) Олекса, пастух, вітер, студент, співачка.

3) Іван, друг, земля, неня, Дарина.

4) Олеся, ліхтар, Мирослава, юнак.

5) Богдан, радість, Ілля, учень, нива.

Урок 20. Тема "Відмінювання іменників. Не з іменниками"

1. Запишіть подані словосполучення в кличному відмінку однини.

Добродій Литвин, пан президент, колега Василенко, добродійка Шевченко, панна Наталя, Марія Степанівна, пані Леся, Василь Іванович, друг Андрій, шановний Олег Ігорович.

2.Пояснювальний диктант. Іменники другої відміни підкреслити, визначити групу кожного, його відмінок.

Не дім господаря красить, а господар дім. Лев – цар звірів, а боїться комарів. Комар і цареві на носі грає. Їсть за вола, а робить за комара. Не всяк кобзар Лазаря співає.

3. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть і поясніть орфограму “не з іменниками”.

1. Учення – світ а (не)вчення – тьма (Нар. творчість). 2. Затоплю (не)долю дрібними сльозами затопчу (не)волю босими ногами (Т. Шевченко). 3. Навіщо скаржитись, коли твоє (не)щастя вже позаду (Д. Павличко). 4. Роман з (несподіванки здригнувся прислухався (М. Стельмах). 5. Здається хтось підійде до дверей проситиме (не)году переждати (В. Стус). 6. Шукай (не)долі, а волі (Нар. творчість)

Урок 21. Тема "Прикметник. Групи прикметників за значенням"

Розподіліть подані словосполучення на три групи, до складу кожної з яких належать, відповідно, якісні, відносні або присвійні прикметники.

 Ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев’яний голос, дерев’яний стіл; золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам’яна стіна, кам’яна душа; залізна воля, залізний дах; лисяча нора, лисяча вдача, лисяча шуба; каштанове дерево, каштанове волосся; вишневий цвіт, вишневий колір; петрів батіг, Петрів зошит; лебединий пух, лебедина вірність; вовчий апетит, вовчий хвіст; баранячий ріг, баранячий розум, баранячий кожух.

Спишіть текст. Над кожним прикметником напишіть його групу за значенням.

Видатний український художник Сергій Васильківський народився в мальовничому куточку України над тихою річкою Сіверський Донець. Містечко мало солодку назву Ізюм. Змалку Сергій любив слухати дідові розповіді про хоробрих козаків, а також про нелегкі чумацькі шляхи. Частими гостями в родині були кобзарі, від яких хлопчик навчився гри на бандурі. Народні перекази, материна пісня, природа — усе це пробудило в романтичній натурі Сергія майбутній талант художника.

Урок 22. Тема "Ступені порівняння якісних прикметників"

1.Від поданих прикметників утворити форми вищого й найвищого ступенів порівняння.

Мудрий, сильний, дужий, високий, малий.

2. Переписати, прикметники вищого й найвищого ступенів підкреслити, розібрати за будовою.

«Орле! Зглянься над моїми совенятами малими!.. Як між пташечок дрібніших ти побачиш  найгарніших, щанайкращих, то ж напевне мої дітки!»  Обминав пташок хороших, щонайкращих діток гожих. І поїв він щонайгірші там були, найпоганіші. Отже, доленька нещасна! Помилилась думка красна тої совоньки-матусі! Плаче, бідна, в горі, в тузі, бо якраз оті послідки та були її то дітки!

3.  Випишіть прикметники, виділіть у них закінчення й основу. На який приголосний – твердий чи м’який – закінчується основа кожного прикметника?

1. Холодний вітер гуляє навколо нас.  2. Горить вечірнє сонце золотим вогнем. 3. Небо в нашому краї, наче море безкрає. 4. Ми набрали з джерельця прозору чисту воду.

Урок 23. Тема "Написання не з прикметниками. Н і нн у прикметниках"

1. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфограму “не з прикметниками”.

1. (Не)добрий шлях веде в злий край. 2. Після дощу капелюх (не) потрібний. 3. Доброму каменю пісок (не)страшний (Нар. творчість). 4. Слава тому, хто в годину цю грізну в праці (не)втомній поборює млу (В. Сосюра). 5. То була (не)сумна пісня подоланого, а радісний спів переможця (М. Коцюбинський). 6. Хто робить вигляд, що до всього здатний, той ні до чого (не)здатний (Лао-Цзи). 7. Тарас стояв і вдивлявся в далеч річки крізь (не)великі шибки вікна (В. Шевчук).

2. Перепишіть речення, на місці крапок уставте, де потрібно, літеру–н-.

Люби життя у боротьбі щоден..ій. Дала Вкраїна крила соколин..і. Не марнуй хвилин безцін..их! Пташин..им дзвоном повниться земля. Відійшла журавлин..а пора, відлетіли з озеречка остан..і качки. 

3.Запишіть слова у дві колонки: прикметники з -нн- і -н-. З других букв записаних слів прочитайте початок прислів’я. … -- нема України.

Обмін..ий, незбагнен..ий, складн..ий, взаємозамін..ий, шален..ий, священ..ий, несказан..ий, хлібн..ий, вихован..ий, кремін..ий, оборон..ий, знан..ий, шипшин..ий, мишин..ий, мільйон..ий.

Урок 24. Тема "Числівник"

1.Запишіть числа словами так, щоб у першому випадку вони означали кількість, у другому — порядок при лічбі. Поставте до них питання. Визначте прості й складені числівники.

5, 7, 10, 15, 148, 576, 1000, 2149.

2. Ø     Розподіліть числівники за значенням.

а) власне кількісні;

б) дробові;

в) збірні;

г) порядкові.

Третій, сім, восьмеро, три четвертих, п'ятеро, дванадцятий, сто, дві третіх, сімнадцятий, шістдесятий, одна друга, двоє, один, тридцятеро, сорок, сім восьмих.

3.Ø     Завдання: записати подані сполучення словами; вказати числівники кількісні та порядкові.

100 років, 5-го дня, 45 зошитів, 30-й метр, 6-та година, 14 учнів.

Урок 25. Тема "Відмінювання числівників"

Провідміняти числівники 60, 600, 735.

Урок 26. Тема "Займенник"

1.Прочитай речення. Випиши займенники. Визнач їх рід, число, відмінок.

1) Я з тої дивної країни, що має бозна-скільки літ, країни сонця — України, яка дивує й досі світ. (О. Довгий) 2) Дехто в метушні і не помітив, що не та пора і ми не ті. (Б. Олійник) 3) У неділю на вигоні дівчата гуляли, жартували з парубками, деякі співали… (Т. Шевченко) 4) Усяк до чого-небудь вдався. (Л. Глібов) 5) Є щось святе в словах «мій рідний край». (Л. Забашта) 6) Це все було в якійсь країні, але не знаю я, в якій. (М. Рильський) 7) Ми весь час стоїмо на грані невідомих шляхів майбутніх. (О. Теліга) 8) Любим нашу рідну мову і не зрадимо її. (Г. Бідняк)

2.Прочитай текст. Випиши із нього займенники та визнач розряд за значенням.

Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?

Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови» на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!