5 вересня 2022 р.
5 клас
Українська мова
7 клас
Українська література
Тема "Суспільно - побутові пісні"
1. Опрацювати матеріал, записати в зошит, що таке суспільно- побутові пісні, жанри цих пісень.
Українська пісня — це геніальна поетична
біографія українського народу. Це історія українського народу,
народу-трудівника, народу-воїна, народу, що століттями бився, як лев, за свою
свободу, що століттями витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав
великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови», на виковування в
боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх
здібностей!» — так писав про українську пісню геніальний український
письменник, кінорежисер Олександр Довженко.
«З усіх видів української культури
пісня завоювала найбільшу популярність у народів світу і є найвагомішим внеском
нашої нації у міжнародну духовну скарбницю, що одностайно ствердила зарубіжна
громадськість…
Пісні, у яких передаються почуття,
переживання з приводу соціальних побутових явищ і подій, називаються соціально-побутовими.
Соціально-побутові пісні дуже
різноманітні за жанрами та тематикою. Це і козацькі, і чумацькі, і кріпацькі, і
солдатські, і бурлацькі, і заробітчанські й інші пісні.
Незважаючи на своє складне, часто
трагічне становище, українці, окрім того, склали багато жартівливих пісень.
Суспільно-побутові пісні — це пісні,
у яких передаються почуття, переживання з приводу соціальних побутових явищ і
подій Соціально-побутові пісні є
неоднорідними за жанровими ознаками, тематикою, функціями. Однак їх єднає те,
що вони відображають настрої народу, спричинені різними аспектами
життя суспільства. Провідними жанрами соціально-побутових піснь є козацькі,
бурлацькі, наймитські, солтдатські, рекрутські, чумацькі, заробітчанські
пісні. |
|||
Назва
жанру |
Виконавці |
Тематика |
Назви
пісень |
Козацькі |
Козаки |
Народ у цих піснях оспівує героїзм захисників рідної
землі, готовність цих мужніх людей віддати своє життя заради незалежності. У козацьких піснях переважно
відтворено емоції героя, а не його вчинки (про вчинки йдеться в
історичних піснях). Тужливий настрій самотнього козака, мотив прощання з
коханою, із родиною — такими є важливі складові козацьких пісень |
«Стоїть явір над водою», «Ой на
горі та женці жнуть» |
Чумацькі |
Чумацькі
пісні розповідають про долю людей, які торгували рибою та сіллю, привезеною
на волах із Дону та берегів Чорного моря. |
До
основних мотивів чумацьких пісень належать такі: довгий шлях, небезпека
нападу з боку татар чи турків, хвороби, смерть на чужині. Указано також причини, які
змушують вдаватися до чумакування: «От тим же я чумакую, Що мені лучче жити:
На панщину не ходити, Подушного не платити...». Нерідко надії на краще не
справджувались, і чумак повертався додому без солі, без грошей |
«Чумаче, чумаче, чого
зажурився», «Ой чума-че,
чумаче» |
Кріпацькі |
Кріпацькі
пісні співали переважно кріпаки — люди, прикріплені до земельної ділянки, без
права власності на неї, результати праці цих людей
собі забирав поміщик. |
У
кріпацьких піснях ідеться про тяжке підневільне життя селян, протест проти
приниження людської гідності, безправ’я людини. У таких піснях можна
простежити наростання бунтівних настроїв: від скарг і прокльонів до прямих
закликів до боротьби |
«Бодай
пану в дворі страшно», «На панщину ходжу, ходжу», «В
недільку рано» |
Рекрутські, солдатські та жовнірські |
Солдатські
пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя. Так
відбувається через те, що молодого чоловіка або
парубка насильно везуть до прийому, часто навіть у кайданах, голять
чуб і переодягають у солдатську форму. Варто пам’ятати, що раніше служити треба
було 25 років. У солдатських піснях часто забирають єдиного сина в
матері-вдови або коханого від дівчини |
Солдатські
пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя. Так
відбувається через те, що молодого чоловіка або парубка насильно везуть
до прийому, часто навіть у кайданах, голять чуб і переодягають у солдатську
форму. Варто пам’ятати, що раніше служити треба було 25 років. У солдатських
піснях часто забирають єдиного сина в матері-вдови або коханого від дівчини |
«Наїхала
старшина», «А
в неділю рано, рано-ранесенько» |
Бурлацькі |
Бурлаками
називали селян, які втікали від закріпачення й намагалися хоч десь здобути
тимчасовий заробіток. Бурлаки — це люди без постійної роботи та заробітку.
Вони терпіли поневіряння, голод, тяжку працю, однак були вільними, їх вабила
свобода |
У
бурлацьких піснях багато нарікань на соціальну несправедливість, тут наявний
настрій туги за батьківщиною, образ смерті на чужині. Близькими за тематикою
до бурлацьких є заробітчанські та наймитські пісні. У них ідеться про долю
наймита — людини, що була вільною, жила в рідному краї, однак змушена була
тяжко працювати за мізерну платню. Заробітчани мали більш-менш постійне місце
роботи й заробіток. На відміну від наймитів, заробітчани — це
селяни-емігранти здебільшого із західних регіонів України (Буковини,
Галичини, Поділля, Закарпаття), які не могли прогодувати власну родину й
змушені були подаватися закордон, хоча й там не знаходили полегшення |
«Забіліли
сніги», «Віють вітри все буйнії», «Америка,
Америка, яка ж ти недобра», «Бувайте здорові, сосновіпороги», «А
там край дороги» — перелік заробітчанських та наймитських пісень. |
Немає коментарів:
Дописати коментар